Підсумкова контрольна робота за ІІ семестр

зловити у озері

гуляти в лісі

прибрати у хвою

у доброму гуморі

турис..ський

хвас..ливий

фігурис..ці

тиж..невий

стежин..ці

вишен..ці

сніжинон..ці

Оксан..ці

п..яльце, з..ясувати, звір..ята

зап..ястя, кур..ява, від..ємний

п..явка, бур..ян, зв..язківець

подвір..я, гр..ядка, дев..ять

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Дмитрик не пішов до школи, бо приїхала сестричка .

Жваве полум'я піднялося угору й засичало.

Навіщо має битися серце, якщо його ніхто не чує?

Хто може ніч обернути на днину?

Гукнем же в світ про наші болі!

Візьме мене, природо, і до своїх причисль.

Сонечко обіймає землю лагідними промінцями.

Віє вітер по діброві.

Бережи честь змолоду.

Ще сонячні промені сплять.

Сиплеться й сиплеться осіннє листя.

Надворі розцвітав ранок.

Об кручу хвиля хлюпала дніпрова.

А вітер хилить клени.

Мамина пісня у серці бринить.

Тиха вода завжди глибока.

Братик купив мені новий пенал.

Мама посадила калину у затінку.

Зацвіла в долині червона калина.

Вітер співає пісню.

Пісня лунає далеко.

Веселі думки навіває.

Теплий туман застилає море.

Над квітами весело гули бджоли.

Під голубим небом червоніли маки.

Над ромашками, волошками та маком літали веселі бджоли.

Ромашки тягнули голівки до сонця, а маки пили росу із трав.

У шкільному саду посадили фруктові дерева: яблуні, груші, сливи.

Птахи літають скрізь: над селом, над ставком, над лісом.

Дівчата плели віночки з таких квітів, як: ружа, мальва, волошки.

Мати, батько, брат і сестра - це моя родина.

Дощем було полито все - луги, поля, ліси.

Луги, ліси, поля - усе було полито дощем.

Луги, ліси, поля : усе було полито дощем.

Дощем було полито: все луги, поля, дощем.

Осінь сіла на порозі розпустила й чеше коси.

Тебе я земле всюди сходив до краю.

Дивись на мене сонце миле!

Старі дуби я душу вам віддав.

Бідна, волошко, рости і чаруй око своєю красою.

Бідна волошко, рости і чаруй око своєю красою.

Бідна, волошко рости, і чаруй око своєю красою.

Бідна, волошко рости і чаруй око своєю красою.

Білясте небо здавалося високим.

Раптом земля затряслася і ,здавалося, провалилася під ногами.

Нам здовалося червоним небо на заході.

Раніше озеро здавалося безмежним, а зараз стало озерцем.

На щастя злива вщухла.

На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Мені сестричка подарувала на щастя перстень.

Сонця мабуть сьогодні не буде.

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Товариш напевне, не зрозумів жарту.

Сьогодні, як і попереджав дідусь, лив увесь день дощ.

Завтра здається мені дощу не буде.

Марійка спитала Степанка Чого ти такий схвильований?

Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

Нарешті вже скінчилася зима.

Ой мамо я втомився чекати весну.

" З тобою потім буде мова"- сердито сказав тато.

Як пішли в поле, сусід сказав хлопцеві - " Перебрався б ти до нас!"

Сидить на порозі, обриває пелюстки ромашки і шепоче: " Є - нема, є - нема".

" Мамо, іде вже зима": гукала Мирослава матусі услід.

" Христе, тікаймо!", - рішуче прошепотіла Олеся.

" Це я, ваш Пірат, - гавкав він крізь сльози - О, який я щасливий !"

" Веди нас, Василю, до пана, - каже полковник, - де він сидить?"

Марійка зіскочила з печі і підбігла до бабусі -" Бабусю, дай пиріжок!"

" Іди , Іванку, та скоро векртайся", - гукала услід Марійка.

Вечір, морозяний та довгий, надходив швидко.

- Чи я хороша? - питає Рожа.

- Найкраща у світі, - чує у відповідь.

Орися повідомила Дмитрика про те, що завтра вісі учні йдуть у парк.