Підсумкова робота. Складне речення. Пряма мова. Діалог

із прямою мовою

зі вставним словом

простим

складним

Хай квітне наша Україна і йде весна! (Б.Олійник) 

Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях (В.Грінчак).

Треба дітей учить змалку, щоб вони трудились (В.Забіла).

Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Т.Шевченко).

складне, у якому є звертання, вставне слово

просте з однорідними членами речення

просте з однорідними членами речення, вставним словом

складне, у частинах якого є однорідні члени речення, вставне слово

кома

тире

двокрапка

крапка

Наталочка взяла скакалку і почала стрибати.

Вона застрибала і на двох ногах, і на одній.

Фея тричі сплеснула в долоні і з неба почали сипатись барвисті самоцвіти.

Дівчина стрибала і весело сміялась.

Дідусь дививсь кудись у далечину і не помічав старенький нового сусіда.

Усі позадирали голови і стежили за польотом кульки.

Зірвався вітер і над сквером виникла зловісна постать.

Шумить вітер і шепоче тривожно зрадливий дощ.

Шелестить пожовкла кукурудза ніжиться під вересневим сонцем врунистими сходами озимина.

Туман над лугом колихався і кричали у гаю сичі.

Ішов козак із походу а вдома чекали героя .

Не має спочинку ріка бо течія річки стрімка.

 І батьки піклуються про дітей, і діти допомагають дорослим.

Михайлик, на жаль, не виконує домашнє завдання, хоча отримує його щодня.

Не треба нікому хвилюватися, бо все безперечно, буде добре.

Молодих обсипали цукерками, зерном та грішми на щастя та добробут, аби були забезпечені завжди.

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

«А що таке щастя?», - спитав я у матері.

Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

«Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати. 

 А: « П».

«П», - а.

«П?» - а.

«П, - а, - п».

«Васильку, а йди сюди!» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення» — подумала Ярославна.

Перед лісосмугою стоїть у затишку калина, і жодна гілка в неї не здригнеться.

 На різдвяні свята дорослі готують різні страви, а діти вчать колядки та щедрівки, і хлопчики розучують посівалки.

Увечері на небі спалахують міріади зірок, а на морі стелиться місячна доріжка.

Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

– І що ти майструєш? спитав татко.

Татко всміхнувся “Хочеш, допоможу?”.

– Я, татку, хочу змайструвати шпаківню.

– Дякую, буду дуже радий! – вигукнув Макар.

 А: "П".

"П", - а.

 "П!" - а.

"П?" - а.

 У народі говорили: Хліб – всьому голова.

«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь. 

«А що таке щастя?», - спитав я у матері.

 «Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину», - промовила мати.

"Розкішні жита вродили цього року", - посміхається у вуса батько.

Керівник туристичного гуртка запропонував учням: «Спробуйте самостійно розробити маршрут подорожі».

"В одному з віршів Микола Сингаївський писав" - Я люблю наш тихий сад і осінній листопад.

Щойно прибулі вітаються з тими, хто вже присутній у кімнаті «Добридень, вибачте за спізнення! Дозвольте приєднатися до вас».

виділяється комами

 пишеться з малої літери

пишеться в лапках

пишеться з великої літери

записано правильно

записано з помилкою

Вiтер дмухнув трохи збоку, потiм ухопив судно та знiс трохи набiк.

Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо.

Дiвчина вийшла з хати, й повiльно пiшла до криницi.

Далеко на обрії заясніла червона смужка неба і почала поволі ширшати.