Підсумкове заняття з теми «Квантова фізика.»

частинка речовини

окрема порція світла

частинка атома

сукупність атомів

поглинання фотонів

випромінювання фотонів

явище дифракції

явище виходу електронів з металу під дією світла

частоти випромінювання джерела

інтенсивності падаючого світла

відстані до джерела випромінювання

кута падіння світлових променів

360 ⋅10^-19 Дж

36 ⋅10-¹⁹ Дж

3,6 ⋅10^-19 Дж

360 Дж

7 ⋅10^-17Дж

0,07 ⋅10^-17Дж

0,7 ⋅10^-17Дж

700 Дж

Електрон в атомі може перебувати в особливих квантових станах, кожному з яких відповідає певна енергія. У стаціонарному стані електрон рухається по орбіті радіусом r і енергію не випромінює.

Перехід атома з одного стаціонарного стану в інший супроводжується випромінюванням чи поглинанням фотонів , енергію яких визначають за формулою hv=Ek-Eп

У стаціонарному стані атома електрон повинен мати дискретні (квантовані) значення моменту імпульсу.

на чорну

на дзеркальну

на червону

на фіолетову

чорна модель

чорна діра

абсолютно чорне тіло

поверхня чорного кольору

більшою або дорівнювати роботі виходу

дорівнювати кінетичній енергії електрона, що вилітає

більшою за кінетичну енергію 

125 нм

94 м

940 нм

94 нм

5,57*10⁵ м/с

570*10⁵ м/с

6*10⁴ м/с

6*10⁵ м/с

W = 2 ∙ 10⁻¹² Дж; m = 4 ∙ 10⁻²⁹ кг; р = 1 ∙ 10⁻²¹ кг ∙ м/с.

W = 1,2 ∙ 10⁻¹⁰ Дж; m = 1,4 ∙ 10⁻³ кг; р = 4,1 ∙ 10⁻² кг ∙ м/с.

W = 1,2 ∙ 10⁻¹³ Дж; m = 1,4 ∙ 10⁻³⁰ кг; р = 4,1 ∙ 10⁻²² кг ∙ м/с.

W = 1 ∙ 10⁻¹⁰ Дж; m = 1 ∙ 10⁻³ кг; р = 4 ∙ 10⁻² кг ∙ м/с.