Підсумковий тест по темах 1-4 Ч.1 (Від Кам'яного віку до Галицько-Волинської держави): поняття, дати, персоналії, пам'ятки

Високий земляний насип над стародавнім похованням.

Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв'язок між даною родовою групою людей і твариною або рослиною

Заселення та освоєння вільної території всередині країни або заснування поселень за межами своєї етнічної території.

Особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок; були особисто вільними

Староруська епічна пісня-сказання про героїчні подвиги богатирів і знаменні події з життя народу. Це жанр героїчного епосу. Здебільшого вони прославляли подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом були пов’язані з Києвом та князем Володимиром Красне Сонечко (Великим).

Назва скандинавських воїнів, що, очевидно, виникла на руському ґрунті в середовищі скандинавів-найманців наприкінці IX — початку X століття і первісно позначало скандинавських воїнів, прийнятих на певних умовах (за угодою) до війська руських князів.

Писемний документ (грамота), який видавався підлеглим руським князям ханами Золотої Орди на велике або удільне княжіння в період золотоординського панування на Русі

Наука, що вивчає  минуле людства на основі різних типів джерел (усних, писемних, речових

Поклоніння силам природи, віра в багатьох богів (політеїзм);

Період в історії людства, під час якого при виготовленні знарядь праці стали використовувати перший штучний метал, отриманий шляхом додавання до міді олова.

Об'єднання декількох племен, які проживають на спільній території, мають мовну і світоглядну спорідненість.

Історичний твір в Київській державі, а пізніше на українських, білоруських і російських землях, в якому розповідь велася по роках.

Форма землеволодіння, за якої князі наділяли «служилих бояр», «дворян» землею із селянами за умови, що вони й надалі служитимуть у війську.

Картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.

Урядовець хана Золотої Орди, який за його дорученням здійснював облік населення та збирання данини на підкорених монголами руських землях

Наука, що вивчає розвиток конкретно українського народу від найдавніших часів до сьогодення.

Цілісний процес становлення людини як виду, її фізичного типу, соціальної життєдіяльності і всього соціального комплексу

Племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу

Вождь племені, з появою держави — її правитель

Встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між правлячими родинами

Данина, яку сплачувало підлегле населення монголам

Допоміжна історична дисципліна, що встановлює точні дати подій, джерел та вивчає стародавні системи літочислення та календарі.

Форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина брала в природі у готовому вигляді (збиральництво, мисливство).

Період в історії людства, коли було освоєно перший метал — мідь.

Поділ держави на окремі самостійні території, що не мають центральної влади.

Форма господарювання, за якої людина сама виробляла все необхідне для життя.

Збірна назва представників правлячого стану у Київській Русі та середньовічній Україні, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні

Особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави.

Зображення або візерунок, зроблені з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Форма збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення, розміри якої не були чітко встановлені

Все, що було створено людським суспільством і дійшло до нас у вигляді предметів матеріальної культури, пам’ятників писемності, світогляду, моралі, звичаїв, мови

Історична наука, що досліджує минуле людства на основі матеріальних джерел (стоянки, поселення, поховання, знаряддя праці, зброя, посуд тощо).

Віра в те, що предмети, природні явища, тварини або люди наділені душею, а також існують духи;

Сукупність схожих історичних пам'яток, які належать до однієї доби, займають певну територію й мають спільні ознаки

Останній період давньої історії. В цей період на наших з’являються перші народита перші державні утворення.

Один із напрямів єдинобожжя. Входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою цієї релігії, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. 

Народні збори для вирішення нагальних питань

Точний розмір данини, що встановила княгиня Ольга

Земельна власність, яка передавалася у спадок і давалася на службу князю.

Невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі.

Стадія розвитку людського суспільства, наступна після первісності, за якої виникають міста, писемність, нерівність між людьми та державами.

Період Кам'яного віку (Давній Кам'яний вік), для якого було характерним привласнювальне господарсво, використання таких знарядь праці як ручне рубило та палка-копачка

Поклоніння предметам неживої природи, які уявляються наділеними чудодійною силою; приписування речам о надприродних особливостей;

Сукупність дій, що здійснюються з метою спричиняти події шляхом задіяння невидимих чи надприродних сил.

Заключний етап кам’яної доби, коли люди навчилися виготовляти свердлені й шліфовані знаряддя праці з каменю.

Місце збору данини, устаткування яких започаткувала княгиня Ольга

Селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику

Зображення Ісуса Христа, Богородиці та святих, якому християнська церква приписує священний характер.

Період кам’яного віку. У цей час поширюються вкладишеві (набірні) знаряддя — макроліти та мікроліти, з’являються лук та  стріли, човни й плоти тощо

Термін, яким англійський археолог Гордон Чайлд визначив зміни, що відбувалися в останню добу кам’яного віку. У їх основі був перехід від привласнювального до відтворювального господарства.

Тимчасово залежні селяни, які уклали з феодалом договір на виконання певних робіт.

Селяни, які розорилися і працювали в господарстві землевласника; фактично раби, але за службу могли бути відпущені на волю. Найнижчий стан, фактично безправний.

Поява архантропа на території України

Велике розселення слов’ян; 

Любецький з’їзд (снем) князів

Походи князя Олега на Костантинополь

Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим

Утворення Галицько-Волинської держави

Коронування Данила Романовича;

Битва біля р. Калка; 

Процес формування кроманьйонця (людини сучасного типу

Велика грецька колонізація

Похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією; 

Битва на р.Альта. Програш в ній Тріумвірату половцям. 

Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах

Правління Романа Мстиславича

Розселення племен трипільської і середньостогівської археологічних культур на території України

Походи князя Ігора на Костантинополь

Створення «Слова о полку Ігоревім»;

Правління Данила Романовича; 

Об’єднання північних та південних руських земель Олегом

Укладення «Повісті минулих літ»

Поїздка Данила Романовича в Золоту Орду

Запровадження християнства як державної релігії

Захоплення м. Київ монголами; 

Князювання Ярослава Мудрого в м. Київ;

Початок правління Володимира Мономаха в м. Київ

Битва біля м. Ярослав

Київський князь до 882 р. У 860 р. здійснив перший похід русичів на Візантію і першим серед руських князів особисто прийняв християнство.

Правитель Київської Русі 882-912 рр. У 907 р. і 911р. здійснив вдалі походи на Візантію. Прибив на воротах Константинополя свій щит.

Князь Галицько-Волинської держави у 1199—1205 рр., об’єднав Галичину й Волинь, поширив свою владу на Київ, придушив опір боярської опозиції, захищав кордони держави від військ половців, литовців і поляків, установив дружні відносини з Візантією та Німеччиною. Загинув у війні з Польщею.

Князь Галицько-Волинської держави у 1301—1308 рр., переніс столицю до Володимира-Волинського, домігся утворення Галицької митрополії, прийняв титул «короля Русі», воював з Угорщиною та Польщею, втративши частину Закарпаття й Люблінську землю

Київський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі

Перший митрополит-русич, автор «Слова про закон і благодать» (ХІ ст.)

Князь Галицько-Волинської держави у 1238—1264 рр., об’єднав Галичину й Волинь, поширив свою владу на Київ, розгромив німецьких рицарів-хрестоносців біля Дорогочина, завдав поразки військам Угорщини й Польщі під Ярославом, формально визнав залежність від Золотої Орди, був коронований у Дорогочині.

Галицько-волинський князь. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, у якій спирався на міщан. Підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. У 1340 р. бояри організували змову проти цього князя й отруїли його у Володимирі.

Син Рюрика, правитель Київської Русі після Олега 912-945 рр.. У 941 р. та 944 р. здійснив невдалі походи проти Візантії. У 945 р. був страчений деревлянами під час полюддя.

Правитель, який здійснив помсту деревлянам, провів податкову реформу особисто прийняв християнство

Засновник Києво-Печерського монастиря в сер. ХІ ст.

Відомий руський іконописець, чернець Києво-Печерського монастиря.

Князь-воїн, правитель Київської Русі 964-972 рр. Здійснив «східний похід», знищив Хазарський каганат. Організував Балканські походи, воював з Дунайською Болгарією. Був убитий печенігами

Правитель Київської Русі 980-1015 рр. Приєднав до Русі Червенські міста. Об’єднав усі східнослов’янські племена. Провів реформи. Охрестив Русь у 988 р.

Останній правитель об'єднаної Київської Русі. Після смерті у 1132 р. Київська Русь остаточно розпадається на окремі князівства

Галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке князівство досягло найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи, воював з половцями, підтримував дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Візантією та ін.

Старший син короля Данила Романовича, верховний правитель Галицько-Волинського князівства. Переніс столицю до Львова 

Розгромив печенігів і видав "Руську правду" у 1036 р. Побудував у 1037 р. Софіївський собор. «Тесть усієї Європи»

Сини Ярослава Мудрого (Ярославичі). Склали триумвірат. Зазнали поразки від половців у битві на р. Альта (1068 р.).

Київський князь 1113-1125 рр. Був запрошений на престол киянами. Ініціатор Любецького з’їзду 1097 р. Автор «Повчання дітям»