Підсумковий тест по темах 1-4 Ч.2 (Від Кам'яного віку до Галицько-Волинської держави): уривки, карти

Про якого князя йде мова?

"Божою милістю був князем і дідичем королівства Русі, … став розмножати число латинників і їх віру, … принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів"?

В якому році відбулися події, описані в уривку?

«Данило і Василько, його брат, влаштували нам великий банкет і затримали нас проти волі нашої днів на вісім. Тим часом вони радилися між собою, з єпископами та іншими шанованими людьми про те, що ми їм говорили, коли їхали до татар, і одностайно твердили, що бажають бачити папу своїм паном і отцем, а святую Римську церкву владичицею і вчителькою, причому підтвердили все те, про що раніше повідомляли через свого єпископа, і послали з нами до папи свою грамоту і послів».

Про яке місто йдеться в уривку?

«І сказали греки: “Чого хочете — (того) ми й дамо тобі Олег”. І зажадав (він) дати воям на дві тисячі кораблів по дванад­цять гривень... а потім давати уклади на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч...»

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«З поданого до нас прохання цього короля ми недавно довідалися, що коли… народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава, князя Русі.., тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди…»

Уривок документа дає змогу визначити

Про який народ йде мова?

«...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі» — це оцінка істориками ролі

Хто і до кого звернувся з наступними словами?

«Більше вже не хочу мститися – хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…»

Вкажіть, коли відбулися описані в історичному джерелі події

"У той же час прислав папа послів достойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, кажучи: "Сину! Прийми од нас вінець королівства"... Опізо, посол папський, прийшов , несучи вінець і обіцяючи: "Ти матимеш поміч од папи"."

Про який документ йде мова?

1. «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити 3 гривні продажі, а потерпілому - гривню за рану, як лікувальне. Коли ж уб'є на смерть, то платити віру...»

2. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».

Хто промовив наступні слова?

"Що мені вінець, коли татари лютують!"

В уривку з історичного джерела

«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»

описано події якого століття?

До кого направлений даний уривок?

 І сказали деревляни: "Послала нас Деревлянська земля, кажучи так: "Мужа твойого ми вбили, бо був муж твій як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю."

Про яку будівлю йде мова?

"Відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, укладалися політичні угоди. При соборі вели літописання, там діяли перші відомі на Русі бібліотека та школа."

Поданий уривок з історичного джерела відображає суть одного з наведених понятть. З'ясуйте, якого саме:

«У ці ж часи видав Ярослав сестру свою [Добронігу-Марію] за Казимира [князя лядського]. І дав Казимир за неї людей вісімсот, яких полонив був Болеслав…» 

Про якого князя йде мова?

"Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» І збулося останнє"

Про якого князя йде мова?

«Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши гори угорські своїми залізними полками, заступивши королю дорогу, зачинивши ворота на Дунаї».

Коли відбулася подія,описана в літописі?

"... вискочили всі інші (вої) з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові:"Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого,- і (тут) винесли Ігоря.

- А се -син Рюриків".

І вбили вони Аскольда і Діра... І сів Олег ,князюючи в Києві, і мовив олег:"Хай буде се мати городам руським"

Про якого князя йде мова?

«І приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на деревлян, прагнучи добути більшу данину… І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його»

Коли відбулася ця подія?

"Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці."

Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання.

«Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”».

До якого періоду історії Київської держави належать події, описані в документі?

Про якого князя йде мова?

«Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників. Якщо хрестишся, то і це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо віддати сестри своєї за тебе»

Які фрагменти наведенених джерел стосуються скіфських часів на наших землях?

1 «...Ці племена... не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно» (Прокопій Кесарійський).

2 «...У них немає хат, а живуть вони в кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а Інші шестиколісні... У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи на конях, за ними йдуть їхні стада овець і корів і табуни коней» (Псевдо-Гіппократ).

3 .«...Вони спустошили й спалили їх (міста й фортеці), взяли Полонених І стали панами на землі... Вони осіли ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони лишаються тут, живуть і спокійно перебувають у країні ромеїв...».

4 «...Гробниці їхніх царів містяться в Геррах, до яких Борисфен ще судноплавний. У Геррах тіло ховали у просторій гробниці разом з дружиною, найближчими слугами, кіньми... Над гробницями насипали величезні кургани, - що знатніший був цар, то вищий курган...» (Геродот).

До якого періоду належать події, описані візантійським істориком?

"Тепер слов’яни бушують повсюдно… Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху… І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв… Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською".

Про яку епоху стародавньої історії йде мова?

"Мисливці тієї доби навчилися користуватися луком і стрілами, лижами, човнами, навчилися рибалити, приручили собаку"

Про якого князя йде мова?

«Сей же король був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, та братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».

До якого великого князя київського звертався візантійський імператор Іоанн Цимісхій із таким посланням:

 «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого.., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблях, а повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його подальшу жалюгідну долю...»?

Із якою метою княгиня Ольга здійснювала заходи, про які йдеться в уривках з історичного джерела?

1. «Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости… і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки (її), … і сани її стоять у Пскові й до сьогодні».

2. «…І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки й існують становища її й ловища…»

У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела:

«Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся…»?

Кого з великих київських князів історик О. Субтельний охарактеризував так: 

«Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?

Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира?

1) І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його [була] срібна, а вус — золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош…

2) Повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу]…

Про які події йде мова у джерелі?

"О лихіша, лиха честь татарская! Данило Романович, що був князем великим, володів Руською землею, Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!"

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Сказала дружина Ігореві: “…Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми”. І послухав їх Ігор, пішов у деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини… А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]...»

Літописець оповідає про

Про якого князя йде мова?

«... віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...»

Прочитайте уривок із джерела й виконайте завдання.

«...І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, – то сором нам. Тож не  втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, – тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”... І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх...»

Цитовану промову князь проголосив перед битвою з

З якого документу цей уривок?

"А найголовніше – убогих не забувайте, а скільки можете по змозі

годуйте і подайте [милостиню) сироті, і вдовицю оправдуйте самі,

а не давайте сильним погубити людину."

Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Святослава Ігоревича?

1. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська би- тися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

2. «А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».

З якого документу цей уривок?

"А найголовніше – убогих не забувайте, а скільки можете по змозі годуйте і подайте [милостиню) сироті, і вдовицю оправдуйте самі, а не давайте сильним погубити людину."

«…якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» – переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із

В якому році відбулася подія?

«Тим часом |хан| Могучий прислав до Данила й Василька посла свого зі словами: "Дай Галич!" І | Данило| був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившись з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: "Не дам півотчини своєї, а їду до Батия сам...»

Установіть послідовність військово-політичних заходів Данила Романовича, описаних в уривках з історичних джерел.

А «Данило тим часом поїхав на |Ростислава Мстиславича|, і схопив його, і зоставив у нім | Києві, тисяцького| Дмитра. І оддав він Київ у руки Дмитрові, |щоб| удержати |город| проти іноплемінних народів, безбожних татар...»

Б «..Данило сказав: "Не гожим є держати отчину нашу крижевникам-тамплієрам |рицарям-хрестоносцям|". І пішли вони на них з великою силою, узяли город |Дорогичин| місяця березня, і старійшину |магістра| їхнього Брауна схопили, і воїнів захопили, і вернулися обидва у Володимир...»

В «Тим часом |хан| Могучий прислав до Данила й Василька посла свого зі словами: "Дай Галич!" І | Данило| був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившись з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: "Не дам півотчини своєї, а їду до Батия сам...»

Г «У той же час прислав Папа послів достойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, кажучи: "Сину! Прийми од нас вінець королівства... Ти матимеш поміч од Папи"..»

Під яким роком літописець записав такі рядки:

«У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою... І принесли його в город його Переяславль ...і тут преставився він ...і плакали по ньому всі переяславці. ...був же він князь доблесний у бою, і мужністю відзначався… За ним же Україна багато потужила»?

Характеристику якої доби подано в уривку історичного джерела:

«Перестали князі невірних воювати, стали казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх боків находили, землю Руську долали…»?

З якого твору це уривок? Хто автор?

"Ці слов'яни прийшли і сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші —древлянами, тому що сіли в лісах... A інші сіли по Десні, й по Сеймі, й по Сулі й назвались сіверянами. Поляни ж жили в ті часи й володіли своїми родами, бо й до тієї братії були вже поляни і жили вони родами на своїх місцях, володіючи кожні своїм родом. I були три брати: один на ім'я Кий, другий — Щек, третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. I збудували городок в ім'я старшого свого брата, і назвали його Київ"

Про якого князя йдеться в уривку?

«…І не послухав їх князь, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили князя і дружину його; бо їх було мало. І похований був князь, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»

Про кого йде мова? Як називаються ці укріплення?

"Для захисту південних земель Київської Русі від печенігів було наказано збудувати цілу низку укріплень по річках Трубіж, Сула, Стугна, та ін."

"Татари пішли проти Русі і вчинили жахливі вбивства в землі Русі, зруйнували міста та фортеці і повбивали людей, обложили Київ, який був столицею Русі, і після тривалої облоги взяли його і вбили жителів цього міста; це місто було великим і дуже багатолюдним, а те-пер... ледве чи є тепер там двісті будинків, а людей тих вони три-мають у найтяжчому рабстві" — в уривку з джерела йдеться:

"Того літа татари взяли Переяслав і єпископа вбили, і людей перебили, а місто спалили і, захопивши багато людей і майна, пішли... Того ж літа взяли татари Чернігів... і місто спалили..."

В якому році Відбулась ця подія?

У якому столітті відбулася подія?

«...[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия, вони заставили його пройти між двома огнями, після вони сказали, щоб він поклонився... Той [князь] відповів, що з охотою поклониться Батию, але не поклониться ідолу, бо християнину це не подобає... Краще вмерти, ніж зробити те, що не подобає...»

В якому році відбулася подія?

«І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй...»

«Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю…»?

У якому році створено цитований нижче твір?

«…І сказав йому буй-тур Всеволод: “Один брат, один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!“… “Хочу-бо, — сказав Ігор, — списа переломити кінець поля половецького і з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону”…»

Про якого князя йде мова?

"…Переніс свою столицю у місто Львів, що сам будував ще за батька. Він жив у злагоді з татарами, з ханами їх Ногаєм та Тулабугою ходив на Польщу, …здобув для сина свого Юрія город Люблін. З цими ж таки ханами ходив він і на Литву та на Угорщину… Усіляко старався втримати в Галичині батьківські порядки…"?

Про якого князя йде мова?

 «Володар Галицько-Волинського князівства зі столицею у м. Володимир. Титулував себе "королем Русі, князем Лодомерії". Його правління було періодом розквіту держави...»

Про кого писав Маврикій Стратег?

"Їх не можна схилити до неволі або покори у своїй країні. Вони численні, терплячі, легко переносять спеку, холод, дощ, брак одягу, нестачу їжі. Полонених вони не тримають у неволі, як інші племена, протягом необмеженого часу, але обмежуючи (час неволі) певним строком, пропонують їм вибрати: чи хочуть вони за якийсь викуп повернутися додому, а чи залишитися там у стані вільних і друзів"

Про який народ йдеться в уривку з джерела:

"Ці племена не підкоряються одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії; тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно. Живуть вони в убогих хатинах. Усі ці люди високі на зріст і надзвичайно сильні... Більша частина земель за Істром (Дунаєм) належить їм".

Про якого князя йдеться в уривку?

«Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську...»

Яка подія дала підстави вченим зробити висновок, що

«…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, із багатьма європейськими країнами»?

Про якого великого київського князя йдеться в уривку з історичного джерела?

«Отець бо його… землю… хрещенням просвітив, а сей великий князь… засіяв книжними словами серця віруючих людей…»

У яких уривках з історичних джерел йдеться про київського князя Ярослава Мудрого?

У яких уривках з історичних джерел йдеться про київського князя Ярослава Мудрого?

Про облогу монголами якого міста йдеться в уривку історичного джерела?

«І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестанку били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і [воєвода] Дмитро поранений був…»

Коли відбулася подія?

«І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності...»

У яких уривках з історичних джерел ідеться про великого князя київського Святослава Ігоревича?

Про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела:

«Мстислав же Романович і другий Мстислав, Святославич, сиділи в [укріпленому таборі], не знаючи [цього], тому що Мстислав Удатний їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними… І сталася перемога татар над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи. Татари ж перемогли руських князів за гріхи християн…»?

Про яку подію йдеться мова?

"Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи :”Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде”."

Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела?

"Вийшов (князь) зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили..."

Вкажіть дату описаної події:

"Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів та слов’ян,.. прийшов до Києва та вступив у свій город"

Ім'я якого князя пропущено в уривку з джерела?

«Пішов на греків... І порадилися руси, і вийшли, оружившись проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заледве одоліли греки... Феофан, сановник Романа, зустрів іх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські. І було видно страшне диво...»

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед – за коней, віск – за рибу. Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й динари».

В уривку йдеться про торговельні операції часів