Початок німецько-радянської війни. Окупаційний режим в України

радянські військовополонені, яких вивозили до Німеччини в роки Другої світової війни;

населення, яке примусово вивозили для роботи до Німеччини в роки Другої світової війни;

населення, що залишилось під окупацією в Україні й працювало на німців;

радянські військовополонені, які вступали до лав збройних сил Німеччини.

Т. Строкач;

М. Кирпонос;       

С. Ковпак;

О. федоров

Сирецькому таборі;

Дарницькому таборі;

Бабиному яру

Биківнянському лісі

виїзд, вивезення у звязку з небезпекою

винищення євреїв до і під час Другої світової війни

німецький тоталітарний режим

швидкий набір у військо людей, що перебувають в запасі

А битви під Москвою.                      

  Б Сталінградської битви.

В Курської битви.                             

  Г «Битви за Дніпро».

А відновлення радянської влади.                            

 Б здобуття незалежності Україною.

В відновлення Української Народної Республіки. 

Г вигнання нацистських окупантів із території України.

А М. Кирпонос  

Б C. Тимошенко  

В М. Ватутін 

 Г   Г. Жуков

А «Барбаросса»       

Б «Ост»     

В «Цитадель»   

Г «Вісла»

1 ліквідація колгоспно-радгоспної системи, зрівняльний розподіл землі між селянами за трудовими нормами

2 проведення примусових мобілізацій до Української національної армії

3 жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей)

4 відновлення та легалізація діяльності українських політичних партій

5 тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених

6 денаціоналізація великої промисловості, створення спільних українсько-німецьких підприємств

7 примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення

включення України до складу ІІІ рейху на правах автономії

перетворення України на " життєвий простір арійської раси"

розчленування території України і створення декількох маріонеткових українських держав

перетворення України в промислову базу ІІІ рейху

оточення і розгом радянськиї військ,що наступали в районі Харкова

оточення і розгром радянських військ Південно-Західного фронту

захоплення німецько-румунськими військами Севастполя

евакуація радянських військ з Одеси

Львівська,Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області

Правобережжя, більша частина Лівобережжя й південні райони, що прилягали до Криму

східні райони України аж до узбережжя Азовського моря та Кримський півострів

Одеська область, південні райони Вінницької області та західні Миколаївської

Артемівськ

Свердловськ

Ворошиловград

Сєвєродонецьк

Луцьк

Рівне

Житомир

Вінниця

план " Ост"

остарбайтер

новий порядок"

план "Вайс"

Київ-Вінниця-Житомир-Біла Церква

Житомир-Бердичів-Київ-Біла Церква

Луцьк-Рівне-Дубно-Броди

Львів-Перемишль-Броди-Чернівці

23 червня – 19 вересня 1941 р.  

11 липня-19 вересня 1941 р.   

10 серпня-16 жовтня 1941 р.  

19 вересня-16 жовтня 1941 р.

Трансністрію 

Бессарабію         

Північну Буковину               

Східну Галичину

колаборанти

остарбайтери

репатріанти

фольксдойче

Рівненська

Тернопільська

Станіславська

Волинська

Дрогобицька

Чернівецька

Київська

у результаті цілеспрямованих дій німецької окупаційної адміністрації

у результаті цілеспрямованих дій ОУН(Б)

через бажання радянського керівництва зберегти контроль над Україною

через підтримку Угорщиною та Румунією ідеї створення буферної Української держави

намагалася взяти під контроль якомога більшу частину території України, не допустити використання ворогом ресурсів окупованої території

вела широкомасштабні координовані операції по всій території України проти гарнізонів, підрозділів ворога, його комунікацій

здійснювала глибокі рейди у східні райони України, знищуючи гарнізони ворога, об’єкти промисловості та комунікації

створила ще один суцільний фронт боротьби з окупантами для визволення України спільно з Червоною армією

усю територію України

тільки західні області України

тільки східні області України

тільки землі з великими лісовими масивами

засудження, тиск на ініціаторів, що призвів до його скасування.

засудження, уряд розігнаний, Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші діячі арештовані, початок масових репресій проти членів ОУН-Б.

неприхильна позиція, але змушені змиритися, оскільки документ одержав широку підтримку в Україні.

схвалення, підтримка дій членів ОУН-Б, згода на надання Україні незалежності.

керівництво ОУН готувалося до збройної боротьби при підтримці німецького командування, а СРСР до війни майже не готувався.

керівництво ОУН налагодило зв’язки з Великою Британією та Францією, отримавши від них серйозну допомогу, а СРСР війну очікував значно пізніше.

ОУН пов’язувала надії на відродження незалежності з війною, а тому активно до неї готувалася, а СРСР розраховував на ведення війни на чужій території.

ОУН до війни створила опорні пункти по всій Україні, а керівництво СРСР вважало, що при нападі на них Німеччини у ній виникне революція, партизанський рух організують німці.

німецькі каральні органи — гестапо, СС, СД, окупаційна військова та цивільна адміністрація, допоміжна адміністрація з місцевого населення, які пішли на співпрацю з окупантами.

німецькі каральні органи — гестапо, СС, СД, окупаційна військова та цивільна адміністрація, жодних представників місцевого населення у владі «новий порядок» не передбачав.

окупаційна військова та цивільна адміністрація, які допомагали управляти новій місцевій владі.

окупаційна військова та цивільна адміністрація, які спиралися на підтримку усіх верств українського населення, що охоче співпрацювало з німецькими окупантами.

Степан Бандера.

Андрій Мельник.

Ярослав Стецько.

Роман Шухевич.

Марія Бабінчук.

Олена Пчілка.

Олена Вітер.

Євдокії Лисенко.

Цитадель

Вайс

Блау

Зелена папка