Поема “Енеїда”

роман

поема

роман у віршах

повість

Пантелеймон Куліш

Іван Франко

Григорій Сковорода

Іван Котляревський

класицизму

романтизму

реалізму

бароко

Анхіз, Дідона, Лавінія

Сивілла, Паллант, Пенелопа

Геркулес, Зевс, Перун

Еол, Вулкан, Офелія

Низа й Евріала

Енея та Палланта

Евандра та Паланта

Низа та Турна

Палланта

Турна

Емфіона

Латина

Юнона

Діана

Венера

Фортуна

Горація

Овідія

Гомера

Вергілія

Микола Бажан

Максим Рильський

Павло Тичина

Іван Франко

”Багровий стяг, біляста хоругов,

Бунчук червоний й ратище срібляне

Хороброму дісталися звитяжцю”.

“Я маю храбрую дружину,

Терпівших гіркую годину

Од злих людей і од богів”.

”Десь, колись, в якійсь країні,

Де захочете, там буде,

Бо у казці, та ще в віршах,

Все можливо, добрі люде”.

«Грай, кобзарю, лий, шинкарю!»

Козаки гукали.

Шинкар знає, наливає

І не схаменеться;...”

Анхіз

Венера

Нептун

Юпітер

розвиток дії

зав'язка

розв'язка

кульмінація

Сірка

Хмельницького

Сагайдачного

Дорошенка

“мандрівним філософом”

“зачинателем нової української літератури”

“батьком” української прози

“королем українського тиражу”

”Кричав, скакав, мов віл скажений,

І супротивних потрошив:

Махне мечем - врагів десятки

Лежать, повиставлявши п'ятки;

Так в гніві сильно їх локшив!”

“Врагів на той світ одправляв, Колов і різав без розбору, І як ніхто не мав з ним спору, То поравсь, мов в кошарі вовк…”

«Не в шутку молодець був жвавий,

Товстий, високий, кучерявий,

Обточений, як огірок;...”

“От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина,...”