Поезії про дивосвіт природи

фантастичністю

образністю

точністю

виразністю

Тарас Шевченко

Леся Українка

Любов Забашта

весна

осінь

зима

літо

Волошкове поле

За сонцем хмаронька пливе

Дивосвіт, дивосвіт

Плине білий човник, хвилечка колише

В небі жайворонки в’ються

Волошкове поле

Всі ці квіти, і ліси,

і пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля —

це ж усе моя земля!

Очам любо. Годиночку,

малую годину|

ніби серце одпочине,

з Богом заговорить...

А туман,неначе ворог,

закриває море

і хмароньку рожевую,

і тьму за собою

Білії хмаринки, лебедині крила

угорі гуляють,

довгою сягîю, що зорю покрила,

місяця сягàють*.

Іван Айвазовський

Сергій Васильківський

Тарас Шевченко

Землю красну отаку

у зеленому вінку

Ліс, і річка, і поля —

це ж усе моя земля!

Білії хмаринки, лебедині крила

угорі гуляють

Там гуляли волошки,

натомилися трошки.

Натомилися трошки

синьоокі волошки