Політична географія та геополітика. Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця.

Суспільно-географічна наука про просторову організацію держав і міждержавних об’єднань, розміщення та стосунки між політичними силами, територіальні форми політичних процесів і явищ.

Науково-прикладна спеціальність, що займається розробленням наукових засад територіальної організації суспільства, дослідження територіального та комплексно-пропорційного аспектів розвитку продуктивних сил. Це передбачає глибоке вивчення процесу взаємодії суспільства з природою, розміщення виробництва, розселення населення, організації території з урахуванням природних, соціальних, економічних і екологічних чинників, прогнозування розвитку регіонів.

Частина поверхні суходолу на Землі з природними й створеними внаслідок людської діяльності ресурсами, що має певні просторові межі та географічне положення. 

Фундаментальне поняття політичної географії, яким позначають упорядкованість географічних об’єктів відносно земної поверхні та їх просторову організацію. 

Географічний об’єкт із офіційно визначеними межами (зокрема країна, її частина, населений пункт, місцевість тощо), що характеризується певним місцем розташування на поверхні Землі. 

Політичне співробітництво

Політичний конфлікт

Політична позиція

Політичний компроміс

Політична географія досліджує співвідношення політичних сил між найбільшими за економічним та військовим потенціалом країнами – вивчає вплив політичних подій на глобальну економіку. 

Країна – ключовий суб’єкт внутрішньої політичної діяльності та міждержавних зв’язків. У межах держави формуються три типи ТПС, які відповідним чином структурують політичний простір на певній території.

Демократія

Геополітика

Внутрішня політика держави

Територія

Держава

Країна

економічна географія

політична географія

соціальна географія

фізична географія

ТНК

ТПС територіально-політичні системи

ПТК

МПП

Міністерство внутрішніх справ

Конституція України

державний кордон