Повторення - відбудова-застій - ІІ варіант

«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль партії і тов.. Сталіна…»

«особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що «пізнання людини не є…пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі…»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте …Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України…»

«Редакція «Вітчизни» не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед – перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки…»

включенням до її складу Закарпаття, голодом на більшій частині території республіки

голодом на більшій частині території республіки, операцію «Вісла»

операцією «Вісла», початком членства республіки в ООН

початком членства республіки в ООН, включенням до її складу Закарпаття

першочерговою відбудовою важкої промисловості та енергетики з опорою лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу.

відбудовою економіки України як самостійного, самодостатнього комплексу з використанням західної фінансової та технічної допомоги.

наявність достатньої кількості кваліфікованої робочої сили та спрямуванням основної частини капіталовкладень у відбудову соціальної сфери.

поверненням усіх евакуйованих на схід СРСР підприємств, їх модернізацію на базі обладнання, що СРСР отримував як репарації.

1945 р.;

1946 р.;

1947 р.;

1950 р.

1941–1945 рр.

1946–1947 рр.

1953–1954 рр.

1959–1961 рр.

Меджліс кримськотатарського народу в Сімферополі

Українська робітничо-селянська спілка у Львові

Організація українських націоналістів у Відні

Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві

в’язні, засуджені за статтею Карного кодексу «шкідництво»

колишні в’язні німецьких концтаборів часів Другої світової війни

в’язні, засуджені за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі»

партійні функціонери – жертви політичних репресій 1937–1938 рр.

органи управління, на які покладалися координація промислової кооперації підприємств України з іншими республіками Радянського Союзу

державні установи, що здійснювали укрупнення колгоспів, їхню реорганізацію в раднаргоспи та продаж техніки машинно-тракторних станцій

організації, що керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції у колгоспно-кооперативному секторі України

органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів

Центральній Україні

Південній Україні

Західній Україні

Східній Україні

денаціоналізацію;

асиміляцію;

депопуляцію;

дискримінацію.

1946 р.

1953 р.

1965 р.

1976 р.

«…про порушення свободи слова, судові і позасудові репресії в Україні, становище українських політв’язнів у тюрмах і таборах...»

«про проблеми та досягнення передової української радянської науки, її роль у піднесенні розвитку народного господарства республіки...»

«...про здобутки й перспективи радянської економіки, роль Комуністичної партії Радянського Союзу в покращенні добробуту радянських людей...»

«...про боротьбу народів за свою свободу, духовне та соціальне розкріпачення, роль СРСР у зміцненні миру у всьому світі...»

відлига

застій

дисидентство

перебудова

скорочення масштабів бюрократичного апарату

легалізація неформальних громадських організацій

конституційне закріплення концепції «розвиненого соціалізму»

розмежування повноважень партійних і радянських органів влади.

політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку

утвердження принципів політичного плюралізму

активізації дисидентського правозахисного руху

становлення багатопартійності в суспільстві

“Українська правда”;

“Хроніка українських подій”;

“Український вісник”;

“Сучасність і свобода в Україні”.