Повторення.

роман у віршах

поема

повість

роман

Левко

Килина

баба Палажка

Марічка

наявність двох епіграфів

"сцена генерального мордобітія"

пролог

екскурс у майбутнє

"пройшло життя - не варт було і труду"

"я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать"

"Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені"

"Більш тебе ніколи не назову сестрою. Тільки чом с е б е ти не зовеш сестрою смерті, було б тоді се більше до лиця. Вже так, що до лиця!"

І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, Може, квіти зійдуть — і настане Ще й для мене весела весна.

Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… «Я твій» — десь чують дідугани.

А солов’ї!…

Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше

Чия залізна голова І з-під катівської сокири Жбурляла в чернь такі слова, Що їй мороз ішов за шкіру.

Хвильовий

Джеджалик

Олесь

Лозов'ягін

на березі Чорного моря

біля річки Ворскли

у селі Піски

у м. Києві

ВАПЛІТЕ

МАРС

ВУСПП

БуБаБу

реалізм

романтизм

постмодернізм

модернізм

ВУСПП

шістдесятників

Празької школи

київських поетів

музична поема

модерністська балада

студія

психологічний роман

О ні! Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

Полум’я гуготіло.

І довго ще літав над руїнами магістрату

легенький попіл

спалених паперів —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

А ви в ярмі падаєте

Та якогось Раю

На тім світі благаєте?

Немає! немає!

Шкода й праці, схаменіться.

Усі на сім світі —

І царята, і старчата —

Адамові діти.

В.Підмогильного

І.Нечуя-Левицького

Ліни Костенко

Ю.Яновського

І.Франка

Ліни Костенко

Ю.Яновського

І.Тобілевича