Повторення. Лексикологія

відкритий характер, грати на скрипці, глибока печаль

запашний коровай, ніс людини, теплий погляд

холодний погляд, спадає вечір, рожеві мрії

висока тополя, телефонувати другові, гірка правда

музикальний слух

освічені вулиці

парове молоко

спостережливий пункт 

 золотий, золотим, золоті

заморозки, приморозки, сніжки

гіллястий, крислатий, розкидистий 

ледарювати, лінивий, байдикувати

золота голова – золотий перстень

хитра лисичка – зібрати в кошик лисички 

людина стогне – земля стогне

гострий ніж – гострий на язик

плутати слова

освітлена вулиця

вимикати світло

мішати вчитися

Два коти в одному мішку не помиряться.

Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Не лише силою треба боротись, а й умінням.

Що вище дерево, то корінь глибше (Нар. творчість).

І колишеться м’ята, і тремтить долина, і доріг тих багато, а вітчизна одна (А. Малишко).

Сипнули сніги – і забіліли поля, забілів світ (Є. Гуцало).

Прийшла пора – і тільки осінь знає, яка за нею випаде зима (В. Гужва).

 людний

людяний

сусідський

сусідній

У неділю рано зілля копала (Народна пісня).

Була неділя — тихий час дозвілля (М. Рильський).

Ця неділя була важкою: щодня по шість уроків (3 розмови).

У неділю Кайдаші пішли до Довбушів на оглядини (І. Нечуй-Левицький).

ефектний – ефективний, ясний – темний 

адрес – адреса, роздумувати – мислити 

голосний – голосовий, пам’ятка – пам’ятник, 

досвідчений – освічений, добрий – злий.

усміхнене сонце, ляпає язиком, гострий погляд;

рожевий шовк, водити за руку, краяти серце;

усміхнені діти, холодне повітря, дзвонити по телефону;

квашена капуста, паперовий літачок, м’який характер.