Повторення вивченого впродовж року

це самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета

це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка

це самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка

це самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі 

система правил уживання на письмі розділових знаків і розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.

явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови

сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника

розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови

це граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, що становить окрему, відносно незалежну думку

це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох чи більше повнозначних слів, поєднаних на основі підрядного зв'язку

це граматична конструкція, яка має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень

самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета

з двох підметів

з підмета і присудка

з двох присудків

з двох підметів і одного присудка

різдв..яний, під..єднати, ластів..я

тьм..яний, суб..єктивний, пів..їдальні

 арф..ярка, зв..язківець, бар..єр

св..ященик, розв..язати, безвір..я

Дерево стояло ще голе, однак на віттях його вже починалося життя

 І ніч проминула, і сон не приніс забуття

Тьмяно полискували наповнені водою колії

Люблю довкіля степове безкрає, могутні м’язи рідної землі 

дерев’ян..ий, щоден..ик 

 ячмін..ий, глинян..ий 

глибин..ий, юн..ий

район..ий, мільйон..ий

прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч

високо в горах, зелений килим, за хатою

 зошит і книжка, комп’ютерні ігри, іду швидко

падає сніг, холодна роса, живу далеко

Мороз уночі намалював квіти на холодному склі.

Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

Вітер з моря розносив прохолоду.

Дітям подарували книжки й фотоальбоми.

На незабудці бринів рудий джмелик

В’їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні 

З-поміж хмар переблискує місяць

Дерева в лісі нагинало до самої землі

Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами 

В Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни

Хтось, може, винен перед ними

Засинає місто після праці під нічною ковдрою 

І земля, і вода, і повітря p все поснуло 

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт