Практична риторика 17 група

відповідь, заперечення, зауваження одного із учасників діалогу

наука про правильну вимову та наголошення слів

наука і мистецтво переконувати співрозмовників

емоційне ствердження або заперечення якогось факту

основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача

тлумачення, інтерпретація подій та фактів

основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі

уміння оратора виступати без підготовки

повний письмовий виклад змісту виступу

слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі знання

узагальнювальні думки, що мають відточену мовну форму

послідовність тематичних частин виступу у вигляді переліку ключових понять та суджень

комунікація між двома особами

мала мовна група осіб

20 і більше осіб

більше тисячі осіб

ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу

наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислити почуте, а й сприймати його всіма почуттями

уміння говорити ясно, без ускладнень

здатність ораторарозглядати конкретні факти і явища

свідоме зусилля, прагнення якнайточніше зрозуміти зміст виступу

максимальна зосередженість на змісті почутого

активний аналіз нової інформації, бажання помітити суперечності

здатність поспівчувати, не критикуючи і не повчаючи

адресований аудиторії текст

заздалегідь надрукований текст у пресі

прослуханий текст

заздалегідь не підготовлений текст

спрямування уваги на деталі й важливі моменти

перегляд змісту тексту, вибір окремих положень

найзагальніше знайомство зі змістом, з′ясування його теми, головної думки

швидкий перегляд тексту з метою пошуку факту, прізвищ

вміння будувати висловлення

словниковий запас оратора

умови проголошення промови

досягнення промовцем поставлених цілей

войовнича суперечка, що виникає в результаті протиборства

публічна, заздалегідь підготовлена суперечка на наукову чи суспільну теми

обговорення спірного питання, на які висловлюються протилежні точки зору

спосіб побудови переконувальної промови як співбесіди з аудиторією

парламентської

академічної

судової

церковно-богословської

частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично, стилістично тощо

спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно підсилює попередню

частина виступу, яка полягає у роз′ясненні, витлумаченні подій та фактів

поглиблення раніше висловлених оратором думок

1- А 2-В 3- Д 4-Г

1-В 2-Г 3- Б 4- А

1- Д 2 - А 3- Г 4- Б

1- Б 2- В 3- Г 4- А