Правопис не з різними частинами мови

не/покоїтися про сина

ще не/завешена праця

не/довга, але цікава лекція

не/крутити носом

досі не/прочитана книжка

не/сила терпіти

не/досконалий твір

іти в не/пам'ять

не/довиконувати план

не/здужати задачу

не/має лиця на ньому

не/одноразово повторювати

радість не/вимовна

не/святі горшки ліплять

не/досипати ночей

ще не/підкорені вершини; не/вивчене питання

лан не/засіяний; не/затоплена навесні місцина

не/опале листя; не/перекладений ніким текст

досі не/збудований дім; не/переборне бажання

зовсім не/відомий Вороний; не/захищений сад

плани не/здійснені; не/прогріта сонцем земля

не/заплетена, а розплетена коса; не/випитий сік

не/спростовані нею чутки; не/скопані ділянки

не/зважаючи на дощ; ще не/оголошені результати

ніким не/порушене питання; не/знайдені скарби

не/политі вранці квіти; не/перевірені відомості

човен не/прив'язаний; не/обсаджений берег

не/вибілене полотно; не/вишитий, а витканий

не/посіяна батьком трава; не/доплетений тин

не/завершена робота; не/розчищені стежки

ужити не/гайних заходів; не/треба чекати

зупинився не/випадково; не/глибока ріка

писав не/думаючи; розгулялася не/года

сказав дуже не/впевнено; давно не/здужає

зник не/сподівано; кімната не/прибрана

надійти не/помітно; не/покоїтися про мене

зробити не/обіцяючи; літати не/високо

трапилося не/щастя; не/можна заздрити

не/заважай працювати; не/зоране поле

не/здужає підняти; скинути пута не/волі

не/подалік музею; не/один місяць минув

не/зло, а добро; трапилося не/порозуміння

не/меркнуча слава; не/зачерствіле серце

не/згода руйнує; усі казки не/дочитані

ніким не/співані пісні; цікаві не/билиці

Я вже й пізніше, при дворі, в Парижі, шукав її у мармурі не/раз...

Не/спалося, а ніч, як море.

Тільки те не/зрадить серце, що любити поклялось.

Ніч не/рухомо тишею бринить.

Не/варті сну казки колишні.

Не/доведи, щоб розум задрімав.

Печаль виховує мене, не/дорікає.

Не/доженеш конем, що запізниш одним днем.

Глухий, що не/дочує, то вигадає.

Не/нагодуєш коня - не/доїдеш і до пня.

Не/знав сіромаха, що виросли крила.

Не/суворо на серці, не/гнівно.

Відчахнута гілка вмирає не/зразу.

Нам таких не/треба, що ніс деруть до неба.

Блідий ранок не/сміливо зазирнув у вікна.

А я й не/знала, що думки болять, коли душа і серце - безборонні.

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у

не/відомі краї.

Родина - тільки вбогий човен на не/вмолимих бурунах.

Надворі не/впевнено всміхався чудовий ранок.

Мій князю-соколе, немає століть поміж нами.

Вже не/далеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів.

Коли засне глибоко місто не/спокійним сном, вона приходить здалеку до мене.

Загула флейта, мов осіння не/погода під стріхою.

У гущавині лісу не/вгамовно витьохкували солов'ї, віщуючи прихід ранку.

Куди не/глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом.

В серцях у нас не/витончена мука, а радість голосиста і дзвінка

Я закоханий палко, без міри у не/бачену вроду твою.

Народе мій, титане не/поборний, що небо підпирає голубе.

Ішли назустріч вічності і смерті дружини не/покірливих слов'ян.

Пройдеш ти, лишивши світлу, не/вгамовну мені печаль.