Правопис прислівників

незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?

самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?»

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

до/смаку , в/трьох , по/перше , хоч/не/хоч.

будь/коли , на/щастя , з/дня/на/день ,по/третє

по/справжньому , на/радість , де/не/де , в/літку

на/жаль , на/зло , рік/у/рік , кінець/кінцем

по/японськи, за/одно, під/боком, від/нині

по/вік, аби/як, на/справді, на/скрізь

що/правда, без/сумніву, ані/трохи

на/скрізь, з/розгону, с/початку, по/іншому

по/середині, по/київськи, по/третє

час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як

кінець/кінцем, уряди/годи, будь/де

по/латині, по/дитячому, по/свійськи

хтозна/скільки, ані/звідки, коли/небудь

рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку

по/братськи, по/маленьку, по/твоєму

хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх/давен

день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве

з діда/прадіда, будь/ласка, по/синівськи

за/довго, поза/вчора, без/вісти, в/друге

хоч/не/хоч, на/гора, як/от, по/моєму

ні/куди, з/дня/на/день, до/побачення, ось/ось

без/угаву, по/двоє, в/міру, по/братському

більше, холодніше, швидше, поганіше

нище, краще, вище,

солодкіше, яскравіше, тихіше, частіше

чистіше, тяжіше, блише, довше

тепліше, товще, глибше, зручніше

тільки/що, стій/бо, аяк/же

авже/ж, нехай/зайде, говорив/же

сказав/би, хоч/куди, казна/що

хтозна/як, отакий/то, коли/небудь

стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж

стромляючи, важко, легко, спересердя

не раз, зроду-віку, до дому, час від часу

щосили, казна-звідки, будь-де, давній

стрімкий, босоногий, малий, перемішаний