Правопис прислівників та прислівникових сполук

А коли/не/коли, ледве/ледве, казна/де, багато/багато

Б на/в/здогін, з/діда/прадіда, без/ладу, по/середині

В по/маленьку, без/просипу, по/київськи, по/третє

Г у/наслідок, час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як

Д ген/ген, кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де

А без/ліку, сам/собою, повік/віки, такий/сякий

Б по/латині, по/дитячому, по/свійськи, хтозна/скільки

В на/щастя, в/цілому, в/основному, уві/сні

Г на/виворіт, у/переміш, по/перше, від/давна

Д на/впростець, з/висока, за/молоду, без/перестанно

А ліво/руч, ні/коли, якось/то, в/ранці

Б не/далеко, босо/ніж, хіба/що, аби/де

В ні/трохи, де/далі, хтозна/якого, все/таки

Г в/перше, у/тричі, де/коли, не/впинно

Д рік/роком, рано/по/раненьку, без/вісти, на/тще/серце

А коли/не/коли, на/в/з/догін, по/маленьку, у/наслідок

Б ледве/ледве, врешті/решт, десь/не/десь, часто/густо

В по/своєму, по/одинці, десь/інколи, ні/на/гріш

Г з/на/двору, на/в/проти, сам/на/сам, спід/споду

Д сам/самотою, без/відома, на/зло, на/віки

А по/польськи, до/щенту, на/весні, до/речі

Б на/вхрест, в/основному, в/цілому, з/висока

В на/четверо, по/своєму, з/верху, на/пам’ять

Г по/тиху, уві/сні, на/жаль, на/гору

Д на/вшпиньки, з/середини, за/панібрата, не/дорого

А поза/торік, з/розгону, до/смаку

Б по/черзі, по/можливості, в/міру

В на/сміх, при/вселюдно, під/час

Г як/слід, натще/серце, за/кордон

Д у/ночі, до/сих/пір, до/останку

А на/дворі морозяно

Б на/дворі лежали дрова

В вийти на/гору

Г на/гору пташки не долітають

Д в/день народження

В/середині щось дуже заболіло. В/середині завмерло, коли я вперше тебе зустрів.

Хлопці домовилися йти всі в/купі до міста. У/купі піску гралися діти.

Зауважую вам в/останнє. Вони постукали в/останнє вікно.

Ми чуємо це в/перше. Зайдемо в/перше село.

Прочитай вірш на/пам’ять. На/пам’ять він подарував мені книжку.

ліг на/бік - відкликав товариша на/бік

струмок збігає з/гори - зорі дивляться з/гори

в/день народження  - ні в/день ні вночі.

в/глиб землі — корінь росте в/глиб

пішов із горба до/низу - спукаюся до/низу

А пліч-о-пліч, опівдні, дехто

Б нарешті, вранці, казна-що

В усередині, без кінця, чий-небудь

Г збоку, завглибшки, ніколи

Д ніхто, звечора, анітелень

А З/верху гори відкривається чудовий краєвид.

Б Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.

В Осінь — це життя, що гомонить по/своєму.

Г На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре.

Д На селі навіть у/ночі не замовкав дівочий спів.

А Піднявшись на/гору, ми побачили фантастичний краєвид. 

Б У/день ясний і сонячний наш клас вирушив у туристичний похід. 

В Кожна курка у/купі своїй господиня. 

Г На/пам’ять скаржиться кожен, а на розум ніхто. 

Д Як з/верху погане, то всередині вдвоє.