Прислівник. Службові частини мови

незмінна частина мови, яка називає 

ознаку дії або пояснює, як, де, коли 

відбувається дія, куди вона спрямована;

частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх;

частина мови, що називає ознаку предмета.

хто? що?

який? яка? яке? які?

як? де? куди? коли?

називає ознаку предмета;

називає ознаку дії;

називає предмет;

розумна, швидко, ясно;

довкола, опівночі, вгорі.

надзвичайно, солодкий, навесні;

прислівники мають закінчення;

прислівники змінюються за відмінками.

прислівники не мають закінчення;

вгору, вниз, вгорі,  унизу;

в гору, вниз, вгорі,  унизу;

вгору, вниз, вгорі,  у низу;

іменником

прикметником

дієсловом

летіли зозулі, пише швидко;

добре слово; розумний учень.

весело грали,  привітно спілкувалися;

змінна частина мови;

незмінна частина мови;

частина слова.

підмета

присудка

другорядних членів речення

прийменник

сполучник

частка

Ах

Я

З