Прислівник як частина мови

а) незмінювана форма дієслова, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки;

б) службова частина мови, яка відповідає на питання як? де? ку­ди? коли? чому? скільки? навіщо?

в) незмінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії чи стану, ознаку предмета чи іншої ознаки або вказує на обстави­ни, за яких відбувається подія чи явище;

г) змінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії, стану, предмета, іншої ознаки.

а) рід, число, відмінок;

б) незмінність, час;

в) час, спосіб;

г) незмінність.

а) ставитись по-сусідськи, дивитись по-вовчому, зробити по ва­шому замовленню;

б)  по сусідському звичаю, зробити по-вашому, йти по вовчому

сліду;

в) вити по-вовчому, хай буде по-вашому, співати по-українськи;

г) по українському звичаю, по сусідському городі, зробимо по-

вашому.

а) читати швидко, тікати з переляку, ліс навесні;

б)  прийти засвітла, боротися споконвіку, надто швидко;

в) бігти підтюпцем, зробити так-сяк, збільшити вдвічі;

г) поводитись по-доброму, піти в друге село, зростали вкупі.

а) стало спекотно, було весело, поїхав далеко;

б)  вночі ясно, вдень темно, мені самотньо;

в) спокійно спав, радісно усміхався, дивився сумно;

г) мені сумно, на душі радісно, було спокійно.

а) Зібрати до/купи, вивчити на/пам’ять, за/багато відпочиваєш, за/багато

років.

б) Сидіти по/руч, поводитись по/доброму, побачити в/друге, видно з/верху.

в) По/твоєму дворі, з/верху гори, кинути до/купи сміття, жити по/новому.

а) Гума…о, актив…о, безупи…о, організова…о, со…о.

б) Незрівня…о, негада…о, самовідда…о, нездола…о, дореч…о.

в) Відмі…о, стара…о, несказа…о, свяще…о, щоде…о.

а) Що/ранку, до/останку, в/підбір, до/щенту, в/волю.

б) По/доброму, один/в/один, врешті/решт, на/зло, на/жаль.

в) Раз/по /разу, на/мить, на/сміх, від/ранку/до/вечора, з-за/кордону