Прийменник

Самостійна частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого.

Службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

Службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.