Прийменник. Сполучник

1

3

2

4

іменник

прислівник

прийменник

сполучник

Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання. 

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край села. 

Не край мого серця, воно й так болить.

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед  

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за 

(на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід  

відпочити після обіду (по обіді) 

організувати з ініціативи (по ініціативі)

надіслати на вимогу (по вимозі)

міліція у справах неповнолітніх (по справам)

незважаючи на грім; їхати в авто; дивитися з-під лоба;

пісня без любові; гуляє по полю; піклуватися про красу

розповів, як дивно; мріяв про відпустку; апельсин і банан;

добро й любов; слова, а не серце; силою будують, а працею скріплюють

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно. 

(Що)б ви не думали, а я буду працювати.

(Як)би краще виконати завдання? 

(За)те її і люблю, мою Україну убогу...

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити. 

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

Про  що/б не писав поет, він завжди пише про людину.

Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Я мушу книжки читати,  що/б  очі мої не осліпли.

проте, або,і

чи, а,але

та(але), проте, зате

Тепер я скрізь, де світло і любов.

І сходило сонце,і місяць вставав,і гуси кричали на фоні заграв.

Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити.

Нам з тобою,видно,по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.

Річка глибока та широка, а вода синя та чиста.

Слово-срібло,а мовчання-золото.