Пряма мова

Ярославна подумала- «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

 Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

І тихо-тихесенько я промовляла: Сон літньої ночі, мені тебе жаль…

"Мамо ,я виконав завдання" :повідомив Сергійко.

 Трохим крізь сон почув, як двері від повітки скрипнули, і зараз відкрив очі.

 Відзивався якийсь татарський голос З цього нічого не вийде.

 Він казав, що визволення наше недалеке.

Тато розповідав,що поле вже зазеленіло.

 Розгорніть зошит сказала вчителька.

 Бабуся сказала сьогодні гарна погода.

Оленка сказала,що запізниться.

Сашко мріяв про песика.

 "Земля найкраще пахне восени, " - сказав батько.

 "Нема України без верби і калини", - кажуть у народі.

"Ура,канікули !"- гукали діти.

 «Що болить?» мене питали.

Указують, кому належить пряма мова.

 Один із засобів спілкування між людьми.

Називають того, до кого звертаються.

Відтворене висловлення особи

 А : "П?"

 "П?", — а.

 "П?" — а.

 "П" , — а.

реплікою

словами автора

 власними словами

звертанням

 перед прямою мовою;

 усередині прямої мови;

 після прямої мови;

 немає правильної відповіді

 крапка

 знак питання

знак оклику

кома

 «Петрику, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

 «Ніщо так не красить людину, як праця», — подумала Оксана.

 «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

 «Голубчику, рятуй»! — тут простогнала Щука.

 Заєць запитує зайчиху чому вона весь час мовчить.

 Не то розумний — дурень знає і скаже світові всьому, як скрізь ведмідь той мед тягає. 

 Буркотить незадоволено ведмідь Чим би це мені солодким закусить? 

Зайшли в гущавину коли це з-за кущів ведмідь одразу заревів.

І порадила Не плач Бери собі мій калач 

 Гукає гроза Ходім! Прополощу! 

 Що це діється на світі? розкривають очі квіти. 

А мати нам каже Погляньте, яка ця наша велика, могутня ріка!