Пряма мова.Діалог

«Хай він б'ється», — хан хитрує і до князя шле посла (О.Олесь).

Пророчо звучать слова Кобзаря: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...»

«Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти», — говорить народна мудрість

«Мене звуть Олена Пилипівна»,— сказала вчителька. (О. Іваненко.)

“Тихіше їдьте, то встигнете”, — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину. (О. Гончар.)

Хочеться мовити собі й кожному: «Бережімо свої таланти!» (А. Камінчук). 

Обіпершись вітрові на спину, кричить Тарасова гора: “Нема на світі України, немає другого Дніпра!..”  (В.Симоненко).

У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Яновський).

«Дай зірку, дай» - крізь сон дитя белькоче (А. Казка).

«Чи ж буває Вкраїна без верби й калини» — дивуються наші земляки. (В. Супруненко).

Знайомий голос диктора мовив: «Обережно, двері зачиняються».

Мати спитала: ”Сину ти напишеш бабусі листа?”

“Діду, здрастуйте!”  сказав я йому, спинившись. (О. Довженко.)

Тоді й каже Кармелюк мамі  “Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих”. (Марко Вовчок.)

Я всіх питав із щирою душею  «Яку ви любите найбільше мову?» 

І всі відповідали  «Ту, що нею співала рідна мати колискову». (Д. Білоус)

“Яка ти розкішна, земле,  думала Маланка.

Підвівши голову, боєць запитав “Де санпункт?” (О. Гончар.)

“Чи воли, бабусю, говорять?..” питає Чіпка в Оришки. (Панас Мирний.)

"Я змушений був тебе перемогти, щоб жити"! загорлав я у розпачі.

“А гарно тут узимку, правда?”- замріяно запитав Андрій Іванович.

«Невиправдані людські втрати — найбільша ганьба для командира», — говорив старший лейтенант (О. Гончар)

«Так, бачу, ти усім тут надоїв!» — Кіт Вовкові сказав (Л. Глібов)

У книгарні

- Скажіть, будь ласка, у вас є підручник з історії України для 5 класу?

- Будь ласка, подивіться ось цей.

- Хто автор підручника?

- Бойко Валентина Михайлівна.