Пряма мова і діалог

власне мовлення

чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить

переказ чужих слів

дослівно відтворена розмова двох або більше осіб

власне мовлення

приблизне відтворення розмови кількох осіб

цитата

Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?».

«Іди, доню, — каже мати, — не вік дівувати».

У цілого війська девіз був один: «За волю, за рідну країну!» (Леся Українка).

”Мої друзі — вбогі бідолахи”, — говорить Кармель. (Марко Вовчок.)

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Мама попросила доньку прибрати кімнату.

Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

Софія Петрівна благала Аркадія, щоби він заспокоївся (За Коцюбинським).

 «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

- Брехун сам собі ворог, - казала наша сусідка.

 «А що таке щастя?», - спитав я у матері.

- «Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати.

речення

думка

репліка

фраза

цитата

музикою

словами автора

реплікою

нічим

власними словами

“Пм, — са. — Пм… (?,!)”

Са: “Пм”.

«Пм», - са.

«Пм, - са, - пм».

перед прямою мовою

після прямої мови

немає слів автора

усередині прямої мови

немає слів автора

перед прямою мовою

усередині прямої мови

після прямої мови

 є реченням з прямою мовою

є діалогом із чотирьох реплік

є діалогом із двох реплік

є діалогом із п'яти реплік

знак оклику

кома

знак питання

крапка