ПРЯМА МОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ

 “Це я, ваш Пірат”, – гавкав він крізь сльози.

Іван сказав – “З тобою мова буде потім”.

 “Оксано, тікаймо” – рішуче прошепотіла до неї Олеся.

 Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

 На сизих луках скошено траву.

Життя в неволі нічого не варте відказав Максим.

 “Ніщо так не красить людину, як натхнення”, – подумала Ярослава.

 Учитель природознавства сказав – “Завтра ми будемо працювати в саду”;

“Ой, яка чудова українська мова!” – захоплено писав поет Олександр Підсуха.

 Тут поет запитав Хто там.

Лицар крикнув От спасибі!

Не на тебе ждать я буду поет відповідає.

А: “П?”

 “П?” – а.

 “П”, – а.

"П!" - а.

Лис подумав, що:" Сьогодні пора для полювання".

"От і добрий цар" - вигукували звірі!

 Звірі зраділи: "Так ти будеш нашим царем?"

 " Так дітоньки", сказав Лис Микита.

 на особу, до якої звертаються

 на час, коли відбувається розмова

 кому вона належить

 Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

 Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

 Як хліб на столі, не болить голова тихо сказала бабуся.

 Мудра дівчина сказала: " Відгадаю й цю загадку".

 "Ходімо далі", - мовив чоловік.

 Підняв дід камінь з землі й каже: "Візьми цей камінь".

знак оклику

знак питання

кома

крапка

 "П?" - а.

А: "П".

 А: "П?"

 Учителька наказала щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку

Лисиця запитала в борсука Скільки ти знаєш хитрощів

Мама думала що син занепокоїться стривожиться

перед прямою мовою

усередині прямої мови

 після прямої мови

 двокрапку

кому

тире

крапку з комою

  реплікою

власними словами

словами автора

з маленької букви і беруть у дужки

 з маленької букви і без лапок

з великої букви

 з великої літери і беруть у лапки

 частина художнього тексту

відтворене висловлювання певної особи

відтворене висловлювання певної особи із збереженням основної думки

чуже мовлення, передане дослівно, без змін

 «А що таке щастя?», - спитав я у матері.

 «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

 Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

«Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати. 

 «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

 І тихо-тихесенько я промовляла: Сон літньої ночі, мені тебе жаль…

Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Лихе слово ранить, а добре лікує, - навчала бабця

Стародавня народна приповідка мудро вчить держімося землі, бо земля держить нас.

Сашкові сказала тобі сину треба стати іншою людиною.

Мати говорила про те щоб я завжди слухався свого серця.

І тепер подумав він уві сні можна не боятися жодного хижака.

Тепер, коли тебе довго немає, я думаю: «Любуйся калиною, коли

цвіте, а дитиною, коли росте».

Він міг би сказати про себе словами поета: «Одним із моїх натхнень була чесність».

Бувало так, що беручи до рук якийсь перекладний твір казав «А я ж колись це теж перекладав».

«Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним»,- доводив Василь Сухомлинський. 

 Діти сказала мама завтра йдемо в парк.

 Батьки сказали що пишаються нами.

Мама попросила своїх дітей Діти будьте уважні.

 Любі мої будьте обережні лагідно сказала бабуся.

Потім старий додав Моя стара кожного дня борщ варить і дві макітри пирогів пече.

Смачні пироги прихваляв уголос.

 Веселий дідок попався роздумував Дорош…

Їж на здоров’я говорить дід моя баба перша на хуторі куховарка…

 «П», – а.

 «П, – а, – п».

А: «П?»

А: «П».

 «Як гарно»! – сказала сестра

 На плакаті написано: «Дружіть з книгою!»

« Я піду на річку ловити рибу» - сказав Олег

 «П», - а.

 А: «П?»

 «П?» - а

 "П, - а, - п?"

 Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу?»

«Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою», - підкреслював В. Сосюра.

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» - слушно застерігає Василь Симоненко.

На плакаті написано: «Дружіть з книгою!»