Пунктуація

І все навколо витанцьовує і білі лілії , і зеленй очерет човен.

Зустріч , на щастя, пройшла успішно.

Амулет подарували , на щастя.

Спасибі вам мамо за Ваше тепло і недоспані ночі.

І сміявся і вигравав зелений день.

Зашуми весною зелен луже телий вітре шелести в гіллі.

Крізь сяйво проходило чисте і прозорчасте світло.

Сяє з неба сонце ясно і цвіте калина красно.

Вір своїм очам а не чужим речам.

Грими моя пісне, на всім українськім роздоллі.

Мир і любов Україно неси , сяй для планети, як сонце краси.

Українці люблять усе: український край, красу природи.

Найбільше багатство - здоров'я.

Покрова це і пора весіль.

Вулицями , й стежками, шляхами поспішають діти до школи.

Здавалось загримів десь на небі грім.

З брехні лди не мруть , та вже їм більше віри не ймуть.

Незнайко на печі лежить а знайко по дорозі біжить.

Усім було ясно що Тимко робить з мухи слона.

Вчення світ а невчення -тьма.

Липневий день мандрує пішки казки нашіптує малечі.

Перепілка бриніла високо і дітей покликала своїх.

Тихий вечір рожевіє й блідне.

А між тими чистими та золотими плямами купалося сонце в палаючій розкоші.

У надмірній суперечці губиться правда то народна мудрість вчить.

Зашепотіли листочки заметушилась у траві комашня.

Ліс небо сади раділи весні.

Гарні по-своєму всі пори року і весна і літо і осінь і зима.

Луки гори пишні сади усе земне і принишкле.

Червона калина і верба символи України.

Чи не бачили ви дядьку коня?

Тихо було навкруги і над плесом лиману внизу і позаду над урвищами гори.

У качки очевидно страшно пересохло в горлі.

Дівчинка стрибала весело сміялась.

Сонце зігріло і сніг і густий садок і річку.

М'ясні круп'яні й овочеві пудинги подаються як другі страви.

Дідусь дививсь кудись у далечину і не помічав нового сусіда.

Підпливають верби кучеряві і синіють луки заливні.

Слава сидить на призьбі і ноги його нетерпляче тупають.

І земля і люди і птиця скучили за весною.

Вітер стих і чистий свіжий сніг сяяв під блакитним наметом неба.