Ранній період творчості Т.Шевченка (1837 -1843)

у зображенні подій доби Козаччини

у розкритті реалістичних подробиць із життя українського дореформеного села

в утвердженні українського світу як самодостатнього предмета зображення

у високопоетичному змалюванні української природи

нерозділене кохання

перебіг війни

конфлікт із консервативними батьками

конфлікт між бажаним, прагненням до щастя і перешкодами на шляху до нього

"Причинна" ; вболівання за долю бідного козака, якому нема щастя в цьому світі

"Катерина"; - вигнати дочку з дому засудження морального кодексу, за яким пан-офіцер може занапастити життя простої людини, а батьки

"Тополя";можливість перевтілення людини в живу природу

ліро-епічна, соціально-побутова

бурлескно-травестійна

героїко-фантастична

ліро-драматична

"Гайдамаки"

"Іван Підкова"

"Тарасова ніч"

"До Основ'яненка"

значне емоційне напруження,зумовлене коханням парубка і дівчини

бурю на Дніпрі, яка має значні руйнівні наслідки для прибережних територій

умиротворення, спокійне плесо ріки та сонячну погоду, які настануть після бурі як логічна зміна стану природи

драматичні, сповнені страждань події

В.Жуковський був близьким товаришем Т.Шевченка; дата - час найкращих спільних спогадів юності

В.Жуковський навчив Т.Шевченка поетичної справи ; дата вказує на їх перше знайомство

на знак вдячності, оскільки В.Жуковський був авторитетом для Т.Шевченка; напередодні заслання

з ініціативи В.Жуковського було намальовано портрет для викупу Т.Шевченка з кріпацтва ; дата посвяти - це день викупу поета

підвищена увага до неповторного; ствердження самоцінності людини, народу, нації; неординарні герої діють у небуденних обставинах; сильні, яскраві почуття

спрямованість на розкриття соціальних вад, які перешкоджають вільному розвитку людини, прояву її природних здібностей

розвиток релігійно-християнської літератури, яка розкриває зв'язок людини з Богом, а також жанрів духовної лірики; у центрі уваги - герой-монах, герой-книжник

зображення типового героя у типових обставинах

бурлеск і травестія просвітницького реалізму поступаються описом побутового життя з елементами соціальної критики зображенню дійсності

ідейна та сюжетна спрямованість творів зосереджена на соціальних проблемах, вчинки героя мають соціально-історичну зумовленість

культивування символіки, особливо народнопісенної; активний розвиток ліричних жанрів, які давали змогу розкрити таємну сторону душі людини, епічної прози

у зміні тематики, літературних сюжетів

у намаганні бути виразником змін у світогляді людини нового часу, нового типу героя

у сприянні утвердженню в літературі традицій давнього письменства

у зверненні до історичного минулого,національно-визвольних прагнень, у сприянні науковому вивченню фольклору

повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору

запис, зроблений автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір

різновид епістоли, віршоване звернення до конкретного адресата, що зумовлює наявність прохання, роздумів, наведення фактів

авторські пояснення в ліричному творі щодо умов та часу дії, зовнішнього вигляду і поведінки дійових осіб

народні перекази, історичні художні твори про період Коліївщини українських, російських та польських письменників, істориків

історичні хроніки науковців (зокрема європейських)

мемуари учасників подій, які були доступні Т.Шевченку у рукописних фондах бібліотек Петербурга

віднайдене поетом під час подорожі по Україні в 1843р.літописне зведення, що й лягло в основу поеми