Речення із звертанням. Звертання непоширені й поширені.

Головний член речення, що називає предмет.

Слово або група слів у реченні, що називають особу а іноді- неживий предмет, до якого звертається мовець.

 Самостійна частина мови, що означає дію та відповідає на питання Що робити? Що зробити?

Другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відмінків

Лише підметом

Головними членами речення (підмет або присудок).

Не є членом речення.

Другорядними членами речення.

Мамо,хочеш я намалюю тобі сад?

Люблю я Київ у ранковий час.

Відгук дум своїх чи чуєш ти у нашім співі?

Не винен я тому, що сумно співаю.

Головними й залежними.

Самостійними й службовими.

Лише другорядними.

Непоширеними й поширеними.

Дідусю любий мій,а коли ти мене на полювання візьмеш?

Радуйся, земле моя!

Дідусю,а коли ти мене на полювання візьмеш?

Благослови мене,рідна матусю,в дорогу.

Співай же, Десно, в весняних просторах.

Понеси мене на крилах,радосте моя.

Давню байку правиш, друже!

Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум.

Діти, усміхніться всім навколо.

Моя Україно, як я тебе любив!

За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!

Вас я діти покидаю,йду я в ліпшу сторону.

Ти

Вікторе

Земле

Ви

Мово

Доню,донечко, з тобою хтось навік розлучить нас...

Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе.

Дяка щирая, тобі ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько!

Мамо,запроси гостя до нашої оселі.

Називний

Орудний

Родовий

Кличний