Речення із звертанням. Звертання непоширені й поширені.

Головний член речення, що називає предмет

Самостійна частина мови, що означає дію та відповідає на питання Що робити? Що зробити?

Слово або група слів у реченні, що називають особу а іноді- неживий предмет, до якого звертається мовець.

Другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відмінків

Не винен я тому, що сумно співаю.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Відгук дум своїх чи чуєш ти у нашім співі?

І слава твоя оживе неодмінно, і доля розквітне.

Називний

Знахідний

Орудний

Кличний

Непоширеними й поширеними

Головними й другорядними

Головними й залежними

Самостійними й службовими

Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати.

Не покидай мене, пекучий болю.

Радуйся, земле моя!

Ясна моя Україно, моя Україно, блакитна моя сторона.

Співай же, Десно, в весняних просторах.

Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, але камінь має.

Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум.

Давню байку правиш, друже!

Моя Україно, як я тебе любив!

Будь славен день, багатого врожаю .

Задивишся, зажуришся, згадай мене, брате!

За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!

Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе.

Як я люблю тебе, мій рідний краю!

Дяка щирая, тобі ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько!

Дощик, дощик голубий, колосків не оббий зливами-переливами, хмарами огнивими...

Ти

Іванко

Тебе

Ви

Учителю

Олю

Юрію

Комп'ютере

Маріє

Олексіє

Колю

Батько

Сине

Пісню

Зоре

Матінко