Речення з однорідними членами речення

Однорідні члени речення - це підмет і присудок.

Однорідні члени речення -це другорядні члени речення, що відповідають на одне і те саме питання.

Однорідними називають члени речення, що відповідають на одне і те саме питання, відносяться до одного і того ж слова і виступають одним і тим самим членом речення.

Це слова, що характеризують предмет з одного боку.

Скажи ж мені, Дніпре, які вітровії все кличуть тебе крізь степи і гаї?

Не стелись, тумане, не шуміть, тополі.

Завтра прогляне сонечко, зазеленіють поля.

І осика так зраділа, що аж затремтіла.

Все: степ, і лиман, і озеро, і море - закуталось у густий туман.

Легко й радісно зітхнув густий парк.

Теплом дихала настояна на квітах і травах земля.

Веселий дощик прошумів, омив деревам листя.

У гущавині лісу посплітали свої віти дуби, берези й осики.

Дітям подарували книжки й фотоальбоми.

Уночі весна чарівним пензликом підмалювала схили Дніпра, розкрила сині очі фіалок, зігріла своїм подихом повітря.

Не вчора, а сьогодні розквітли сади.

Теплий дощ застав і птахів і людей серед поля.

Мороз хапав зубами калюжі і землю і так тримав їх, доки міг.

Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі, рушники й пісня супроводили людину все життя.

Тече вода в синє море та не витікає.

Сплять і лошата, і корови, і оси, і бджоли.

Гіацинти, тюльпани, нарциси наповнюють повітря своїми пахощами.

Весняні квіти: гіацинти, нарциси, тюльпани - розквітли в нашому саду.

Усе навколо буяло, звеселяло землю, дарувало чудовий настрій.

Майже одночасно все дозріло пшениця, овес, огірки, помідори.

Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води.

Рідний дім, розквітлі вишні, журлива річка, запах свіжоспеченого хліба усе це пов'язано з образом матері.

Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло.

На пероні вокзалу на поїзд очікували чоловіки, жінки, діти.

Усміхнися небу, сонцю, квітам усьому, що оточує тебе.

Діти кинулися збирати лікарські рослини подорожник, звіробій, кульбабу, материнку.

Папери були скрізь на столі, на вікні, на ліжку.

На вулиці не було нікого: ні дітей, ні дорослих.

Мама помила чашки, тарілки, виделки, посуд.

У шкільному саду діти доглядали за трояндами, піонами і ліліями.

Усе ніби поменшало і звузилося: і дорога, і гори, і стежка.

Всі кольори я душею приймаю: білі, рожеві, блакитні, червоні.

Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло.

Карі очі, чорні брови - усе в неї сміється.

Усміхнися всім навколо: небу, сонцю, квітам, людям.

До віночка можна вплести ромашки, волошки, незабудки, чорнобривці.

Усе всміхалося мені сьогодні: і небо, і квіти, і дерева, і блакить Дніпра.

Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води.

Припорошена пилом трава, сірі дерева, зів'ялі квіти - усе благало дощу.