Контрольна робота. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів.

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Треба полити гарбузи, кавуни, огірки й помідори. 

А від тата знову пахло хмарами, небом і трохи втомою.

Нутро дерева вiдгонило гiркуватим пилом, вощиною та живим яблуком.

До нас на подвір’я прилітають такі гарні снігурі й синички, а деколи навіть дятел! 

Уся вулиця співала та пританцьовувала. 

Полетіла б я до тебе та крилець не маю. 

Треба підкреслити підмети та присудки. 

У лісі пахло листям, грибами та ожиною. 

І трава, і людина скоряються рухові великого безмір’я. 

Баба вгадувала всі мої заміри, звідкись знала про всі мої денні гріхи. 

Квітка наблизилася, охопила Славка теплим вогнем, щезла. 

Трава має розум, має слух, і пам’ять.  

Так

Ні

Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину. 

Дерева трави квіти усе жило в очікуванні весняних сонячних дотиків.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.  

І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки. 

Сонце ліси поля води повітря усе це святиня яку маємо берегти.  

Усі кругом сміються і Людмила Василівна і режисер й оператор.

Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу.  

У нашому саду була розкішна флора жоржини й кропива любисток і ревень.

Усі весну люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

 І ліс і фіолетові тіні і зоряна ніч усе було урочисто прекрасним і близьким. 

У мудрості свої закони є і цвіт і злет і несходимі пущі. 

Називного

Місцевого

Орудного

Кличного

Знахідного

Родового

Давального

Так

Ні

Чому ж стоїш без руху ти коли ввесь світ співає?

Ти не дивись що буде там чи забуття чи зрада…

Гетьте думи ви хмари осінні! 

Ви знаєте як сплять старі гаї? 

Стелися доле рушниками у цей святковий гарний час. 

Нікому солодкі мої не дано пізнати до кінця істину.

На жаль доню ти тут не можеш командувати.

Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись…

Я люблю тебе поле простір твій широчінь твої пахощі й цвіт

Через тумани лихі через великеє горе ти світиш мені моя зоре.

Рідна мати моя ти ночей не доспала і водила мене у поля край села.

Припливайте до колиски лебеді як мрії опустіться тихі зорі синові під вії. 

Складними

Двоскладними

Ускладненими

Простими

Односкладними

Повними

Поширеними

Вечірнє сонце обливало тихим світом молоду щасливу пару.

Весна мені багато говорила співала пісню дзвінку голосну.

Квіти ці прості і непримітні світяться як світлячки блакитні.

Такої гарної днини цього року вже мабуть не трапиться. 

Такої холодної зими кажуть не було вже багато років. 

Кажуть кропивою лікують од ревматизму.

Мої друзі всюди й завжди кажуть правду.

Нещасного кажуть змія і на коні вкусить.

Усякі квітки розкручували свої пуп’яночки розгортували молоді листочки свіжі гарні як личко малої дитини.

Увесь зелений степ і синє кругле небо заливало проміння золотого сонця гарячого сліпучого. 

Наставало тепер те найголовніше задля чого на думку Сивоока принесено всі пожертви й зусилля…

У карій глибочині очей загусла давня розбуркана туга притамована сплеском лагідної усмішки.

Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця...

Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий.

Дітям, видно, приїзд офіцерів був за свято.

Звісно, то скрипіли охолені полум'ям осені дерева.

Хлопець, видно, бувалий, обережний.

А вона, уявіть, зупинилась у ту мить.

Власне кажучи, вечір уже минув, і вже сама ніч! 

Мені, правда, не дуже хотілося говорити про Чепуру на педраді.

Нарешті, курячи пилюгою, з'явилися дві машини.

На превелике диво, Земфір не пручався.

Узагалі, підкова стала в горах коштовністю.

Кажуть, мудрість приходить з роками.

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося  сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Усі іспити сестра на  щастя  склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу. 

Наш тренер ... Дніпро перепливти.

... весна вже настала? 

Кожен ... мріяти про велике.

... орел здійнятись вище хмар?

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Товариш, видно: не зрозумів жарту.

І от, нарешті, засиніли Дніпровщини лани. 

Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось. 

Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Навіть 

Мабуть

Може

Уявіть

Тому що вони виражені прислівниками.

Тому що вони граматично не пов'язані з іншими членами речення. 

Тому що їх виділяють комами.

Тому що вони вказують на порядок думок, на зв'язок між ними.