Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слв

однорідні члени речення - це ті, які відносяться до одного члена речення;

звертання - це слово чи сполучення слів, що називає того, до кого звертається мовець;

вставне слово є членом речення;

кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони з'єднані повторюваними сполучниками.

Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.

Сила, та розум - краса людини.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

У нашому саду ростуть такі дерева - яблуні, груші, сливи.

підметом;

додатком;

не є членом речення;

Означенням.

У калині, кажуть,материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія?

Мабуть , борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

Без сумніву, і ми не в тім'я битий.

Чужа душа, то, кажуть, темний ліс.

Любив дід гарну бесіду і добре слово

Може то птахи приносять на своїх крилах весну!

Нам літня ніч короткою здається.

Скрізь червоно: і на небі, і на узгір'ї, і на горі.

Любив дід гарну бесіду і добре слово.

Тече вода в синє море, та не витікає.

Раділи верби і тополі.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

І над водою і над гаєм все мовчить.

І доріжки і стежини все замело снігом.

Верба і калина символи України.

Раділ: і садок, і поле, і долина.

Будинки, сади, сніги : усе мліє в теплі сонця.

Світить та не гріє сонце золоте.

У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

Щоб любити свою землю, її неодмінно треба спізнати.

Ти , мово,- море, небо неокрає.

Без верби і калини нема України.

почуття радості;

невпевненість;

упевненість;

почуття жалю.

тире після слова "птахи"

двокрапку після слова" птахи"

кому після слова " з вирію"

двокрапку після слова "всілякі"