Репресії 30-их рр.

формування нового радянського уряду, що мав на меті розбудову демократичних принципів керівництва країною

розгортання терору проти т.зв. "ворогів народу" та початку "чистки" партії від шкідників та ворогів

початок великої кримінальної справи проти чиновників, що сприяли розгортанню голодомору в УСРР

перенесенню столиці радянської України з Харкова до Києва, адже тепер можна було не боятися українських націоналістів

 система насильства, що організована державою (репресії, чистки, масовий терор тощо)

реальні вибори

політична диктатура вождя партії

цілковитий контроль над усіма сферами життя суспільства з боку держави

мілітаризація економіки, панування гасла "Все - для держави!"

забезпечення державою добробуту і процвітання всіх верств населення

наявність багатопартійності та змагання програм різних політичних сил та їх лідерів, політична конкуренція

домінування демократичних прав і свобод громадян та захист їх державою

 процес "Шахтинська справа"

процес СВУ (Спілки визволення України)

процес "Український національний центр"

чистка серед членів української партії більшовиків

Києві, 1928 році

Харкові, 1930-31 роках

Полтаві, 1931 році

Москві, 1927-28 роках

 1928-1931 роки

1931-1934 роки

1931-1940 роки

1937-1938 роки

знищення або нейтралізація у концтаборах потенційних противників тоталітарного режиму, придушення всіх опозиційних сил

формування нової якісно міцної, єдиної і потужної спільноти - радянського народу, який розбудовує першу в світі комуністичну країну СРСР

Фізичне знищення сотень тисяч українців усіх соціальних верств, розкол суспільства, протиставлення одних соціальних груп іншим (селяни і робітники)

занепад української національної культури, кінець українізації, фізичне знищення інтелектуального потенціалу УСРР

Головний стимул до праці на державу - страх, деформація морально-етичних відносин (доноси), система концтаборів забезпечує дармову робочу силу, всі абсолютно підкоряються державі

Політична та економічна незалежність радянських республік, потужний економічний розвиток кожної республіки

1931 р.

1933 р.

1935 р.

1937 р.

1939 р.

вбивство С. Кірова

початок Великого терору в СРСР

повернення Києву статусу столиці УСРР

судовий процес сталінського режиму над представниками української інтелігенції, лідером якої проголошено М. Грушевського

 підприємці, інтелігенція, духовенство

духовенство, підприємці, селяни-власники

селяни-власники, інтелігенція, підприємці

підприємці, робітники, духовенство

ліквідація індивідуального селянського господарства

перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським

нав’язування суспільству комуністичної ідеології

насадження в суспільстві атмосфери страху

ліквідація багатопартійності

президентську форму правління

входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу

парламентську форму правління

початок переходу від буржуазного ладу до розвиненого соціалізму

«Шахтинська справа»

«Спілка визволення України»

«Український національний центр»

«Українська військова організація»

зростання ролі громадянського суспільства

завершення будівництва основ соціалізм

зниження рівня життя населення

зміцнення тоталітарного ладу

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

всеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

«Великого терору».

демографічних утрат від «Голодомору».

 жертв покоління митців «розстріляного відродження».

репресій під час «радянізації» Західної України.