Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи. Болгарія та Югославія (Щупак, 2024, §11)

Впровадження ринкових елементів та системи робітничого самоврядування.

Вступ до військово-політичного блоку НАТО для захисту від СРСР.

Встановлення однопартійної системи та культу особи Йосипа Сталіна.

Повна ліквідація приватної власності та створення селянських комун.

Надання культурної автономії та підтримка ісламських традицій.

Створення окремих адміністративних районів з офіційною турецькою мовою.

Заохочення еміграції до Туреччини через надання фінансової допомоги.

Примусова зміна турецьких імен на болгарські та заборона мусульманських обрядів.

Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ)

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ)

Союзна Республіка Югославія (СРЮ)

Королівство Югославія

У переслідуванні російськомовного населення на території Югославії.

У підготовці військового вторгнення на територію Албанії.

У відмові вступити до Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ).

У зраді інтересів соціалізму, націоналізмі та ревізії марксизму-ленінізму.

Військовий переворот, організований сербськими націоналістами.

Економічна криза та зростання зовнішнього боргу.

Заворушення етнічних албанців у Косово в 1981 році.

Вихід Словенії та Хорватії зі складу федерації.

Через об'єднання з Болгарським землеробським народним союзом.

Через репресії проти опозиції та об'єднання з частиною соціал-демократів.

За допомогою референдуму про збереження монархії.

Шляхом проведення вільних виборів та створення коаліції з усіма партіями.

Заборону ідеологічного плюралізму та системи робітничого самоврядування.

Істотне розширення прав союзних республік і автономних країв.

Централізацію влади в Белграді та ліквідацію автономій.

Запровадження посади довічного президента для Й. Броз Тіто.

Необхідність імпортувати зерно, картоплю та інші продовольчі товари.

Надлишок сільськогосподарської продукції, що призвів до падіння цін.

Відмова від державної власності та масова приватизація підприємств.

Заборона на торгівлю з країнами Заходу через міжнародні санкції.

Об'єднання шести союзних республік та двох автономних країв.

Поділ країни на дві республіки — Сербію та Хорватію.

Надання права на вільний вихід зі складу федерації для кожної республіки.

Створення унітарної держави з єдиним центром у Белграді.

У маоїзмі та слідуванні китайській моделі "культурної революції".

У зв'язках із Заходом та зраді інтересів соціалізму.

У націоналізмі та троцькізмі.

У ревізії марксистсько-ленінського вчення.

Повна відмова від державної власності та негайний перехід до вільного ринку.

Передача підприємств в управління робітничим радам і трудовим колективам.

Продовження політики насильницької суцільної колективізації в сільському господарстві.

Посилення централізованого планування за зразком п'ятирічних планів СРСР.

Зміцнила центральну федеральну владу, оскільки єдність країни залежала від особи Тіто.

Остаточно вирішила національні проблеми, надавши всім народам рівні права та задовольнивши їхні вимоги.

Сприяла формуванню етнобюрократичних кланів у республіках, що ослабило центральну владу.

Призвела до негайного виходу Словенії та Хорватії зі складу федерації через невдоволення сербів.