Практична риторика

про наголоси

про красномовство

про правильне написання

про текст

Античну Грецію

Давній Китай

Давній Єгипет

Давній Рим

Платона

Демосфена

Цицерона

Аристотеля

Демосфен та Цицерон

Іларіон та Кирило Туровський

Феофан Прокопович та Григорій Сковорода

Михайло Ломоносов та Георгій Кониський

Ілларіон

Прокопович

Сковорода

Туровський

основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача

роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів

основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі

уміння оратора виступати без підготовки

повний письмовий виклад змісту виступу

слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі знання

послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу, зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень

узагальнювальні думки, що мають лаконічну, відточену мовну форму

насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами

смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами

якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати слухачів до творчої діяльності

якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності, інтонаційній виразності

ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу

уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів і туманних зворотів

наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма почуттями — бачити, чути тощо

якість виступу, що відбиває здатність оратора розглядати конкретні факти і явища, давати їм чіткі наукові та політичні оцінки

словниковий запас оратора

нормативність, літературність мовлення оратора

здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально зрозумілим

емоційність, натхненність і піднесеність мовлення

Вибір теми, що цікавить самого доповідача та модельовану аудиторію;

Складання орієнтовного плану промови;

Збір фактичного матеріалу;

Літературна обробка тексту;

Репетиція промови;

Попередня домовленість з аудиторією про позитивне сприйняття будь-якого матеріалу.

це наука про способи переконання і ефективні форми впливу на аудиторію з врахуванням її особливостей.

двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми у вигляді питань та відповідей.

це обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку зору.

стан суперечки, диспут при обговоренні або вирішенні проблем.