Хто це:
«… випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки – один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок»
Хто це:
«…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами»
Хто це:
«Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із стулок черепашки. Голос глухий, але дужий»
Хто це:
«…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима»
Хто це:
«…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці»
Хто це:
«Як дівчина… ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи…»
Хто це:
«Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками… намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою»
Хто це:
«…уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний… у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені»
Хто це:
«Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена… підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має, на голові бриль, на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку»
«Твоїй красі вік довгий не судився,
на те вона зроста, щоб полягати…»- слова адресовані
До кого звернені слова:
"У тебе голос чистий, як струмок,
а очі - непрозорі."
«Кохання — як вода, — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал — воно кипить, а стріне холод —
стає мов камінь. От м о є кохання!» -так про кохання говорить
«У лісі є такі провалля,
заховані під хрустом та галуззям, —
не бачить їх ні звір, ані людина,
аж поки не впаде…» - застерігає
Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки розгортаються в такій
послідовності:
Яка подія драми-феєрії «Лісова пісня» відбувається напровесні?
Уривок «на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька
спідничина з набиванки і полинялий фартух з димки, волосся гладко зачесане у дві коси і
заложене навколо голови» є портретною характеристикою
Чиї це слова:
А що ж ми мали тута — голод їсти?
Прийшли купці, купили та й уже.
Велике щастя — дуб!
Чиї це слова:
Ой ті люди
з-під стріх солом’яних! Я їх не зношу!
Я не терплю солом’яного духу!
Чиї це слова:
Сестрице, мушу я! Твоя краса
на той рік ще буйніше запишає,
а в мене щастя як тепер зов’яне,
то вже не встане!
Чиї це слова:
Не гідна ти дочкою лісу зватись,
бо в тебе дух не вільний лісовий,
а хатній рабський!
Якої сопілки ще немає у Лукаша?
Яка міфічна істота залицялася до Мавки?
Яку байку розказував дядько Лев Лукашеві?
Як помстився Лісовик Лукашеві
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома