роман у віршах "Маруся Чурай"

Слова «В таких походах куля обминула,

Не подолала вражеська рука,

Щоб де? Аж дома! Дівка підманула,

Струїла геть такого козака!» належать:

Слова «Вона ж, дурна, чогось була топилась,

             По тому ще й заслабла і злягла.

            А я кажу: чого ти причепилась?

           Чи ти його у власність набула?

          А він такий, що він брехати не буде.

          Грицько був чесний, не якийсь бабій» належать

«Він… вважає зокрема:

   Їй треба дьогтем вимазати ворота». Хто так вважає?

Слова Бобренчихи «У мене син одиничок, панове,

                                  І запечалля на душі одне,

                                 Одна у серці шпичечка тернова, -

                                Не дай же бог, у прийми дремене!»  свідчать про таку рису характеру як: 

Семен Капканчик словами «Що сватав ту, а в тої опинився…

                          Смалив до двох, то й попалив халявки»:

Словами «Але ж Маруся так його чекала,

                   Такі літа одна перебула!

                   Нікому ні руки не шлюбувала,

                   Ані на кого й оком не вела» підкреслено таку рису її характеру:

Словами «Від того кидавсь берега до того.

                   Любив достаток і любив пісні.

                   Це як, скажімо, вірувати в бога

                    І продавати душу сатані» двоїстість натури Грицька охарактеризовано

Слова «Що ж це виходить? Зрадити в житті

               Державу – злочин, а людину – можна?» належать

Словами «То – козак.

                   Таке нещастя хоч кого знеможе.

                   Це ж можна тут рішитися ума.

                   Любив же він Марусю, не дай боже!

                   Тепер сидить, лиця на нім нема» охарактеризовано

Спогади Марусі у вязниці – це художній засіб:

Про кого ці слова «Хто – за Богдана, хто – за короля,

                                   А він за тих, которії не проти»?

У фразі «А тих усіх, три тисячі,під Дубно

                   Ярема-князь добити наказав» згадується 

1.   Роки, змальовані в творі: 

  Носієм справедливості у творі виступає …

 Український гетьман, що НЕ згадується у розділі:

Колядка, яку в дитинстві співала Маруся:

А) «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»

Б) «Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця…»

В) «Ой на річці, на Йордані, там Пречиста ризи прала…»

Г) «Нова радість стала»