Розділові знаки при звертанні

кличним та називним відмінком

родовим та давальним відмінком

кличним та знахідним відмінком

є підметом

є додатком

не є членом речення

є обставиною

Так, це буває завжди

Ні, не може

Так, це буває тоді, коли звертання вимовляється з окличною інтонацією

завжди відокремлюється тире

ніколи не відокремлюється

береться в дужки

завжди відокремлюється комами

Спи, моя пташка, то вітер завив

Геть, розбишака, в далекі степи

Спи, моя ластівко, солодко спи

І ти, доня, найдеш долю між людьми і втіху

Я напоїти силою твоєю хотів би пісню, земле ти моя.

Пиши, не розгинайся повістяре

Звідкіль, ти птице, прилетіла?

Спогади ніжні, ви, ще не зів’яли

Дорога Ксенiє Петрiвно сувора i вимоглива вчителько я бачу велику турботу у ваших очах.

В село iз лiсу Вовк забiг. Не думайте що в гостi братця!

До межi женчики до межi бо мої пирiжечки у дiжi.

Слухай старче ти шугаєш ясним соколом у хмарах

Ти виростала квітла й наливалась і втілилась в медвяний виноград.

Мріє та ж ми вже навік попрощалися.

Ні ти не вмреш ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій.

Квітки цвітуть і золотом багряним немов огнем долина зайнялась.