Розвиток культури України в умовах "відлиги " (1953-1964 рр.)

відмова держави від антицерковної політики та атеїстичної пропаганди

ліквідація політико-ідеологічного контролю та цензури в галузі культури

вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді

уповільнення темпів русифікації та ідеологізації системи народної освіти

виробництво товарів масового споживання

розвиток воєнно-промислового комплексу

розвиток сільського господарства

розбудову транспортної мережі

Б. Патон

О. Антонов

В. Глушков

М. Амосов

сприяло русифікації системи освіти в УРСР

не відповідало Закону «Про мови в УРСР»

створювало умови для дискримінації російської мови

відновлювало практику політики коренізації 1920-х рр.

«Тронка»

«Прапороносці»

«Собор»

«За мить щастя»

одержання перших у світі штучних алмазів.

побудова найбільшого у світі прискорювача електронів у два мільярди електронвольт.

розробка нових методів квантової теорії поля та статичної фізики.

створення першої в СРСР керуючої машини широкого профілю «Дніпро».

демократизація дала можливість реально здійснювати конституційні норми про право на вільне віросповідування, будівництво та відновлення ряду церков, повернення конфіскованого майна.

обмеженість і непослідовність десталінізації призвела лише до формального поліпшення становища церкви, відсутність механізму реалізації конституційних прав вірних різних церков.

процеси демократизації оминули релігійну сферу, продовження насаджування атеїзму, масове закриття храмів, особливо у центральних і південно-східних районах України.

процеси демократизації позитивно вплинули на релігійну сферу, зняття релігійних обмежень, активний розвиток різних конфесій, особливо іудаїзму та протестантських напрямів.

ідеологічна реакційність політики КПРС у духовній сфері, заборона використання української мови у державній сфері, закриття всіх україномомовних вишів.

обмеженість і непослідовність процесів демократизації, посилення процесів ідеологізації, русифікації, залишковий принцип у фінансуванні української культури.

процес десталінізації створив сприятливі умови для розвитку української радянської культури, всебічного розквіту української мови, запровадження її у всіх сферах суспільного життя.

створення найсприятливіших умов для розвитку української національної культури, виникнення різних мистецьких напрямків, повернення в культуру раніше заборонених постатей.

загалом схвальне ставлення, лише деякі представники (Микола Бажан, Максим Рильський, Ліна Костенко) виступили проти нового наступу на українську мову та культуру.

з розумінням, оскільки поділяла позицію партії щодо «зближення і злиття націй» у соціалістичному суспільстві.

негативне сприйняття, однак лише деякі її представники (Микола Бажан, Максим Рильський, Ліна Костенко) виступили проти прихованого знищення української мови та культури.

негативне сприйняття як загрози знищення української національної культури, масовий опір різноманітними методами.

Катерина Білокур

Галина Зубик

Людмила Семикіна

Стефанія Шабатура

Є. Сверстюк, В. Симоненко

А. Горська, Б. Лятошинський

І. Дзюба, Л. Ревуцький

Л. Ревуцький, Б. Лятошинський

композитори

художники

письменники

архітектори