Які явища та процеси характерні для УРСР у другій половині 60-х - першій половині 80-х років?
1 Надання права союзним республікам самостійно розв'язувати питання внутрішньої політики.
2 Посилення утисків та репресій щодо інакодумців.
3 Юридичне оформлення монополії КПРС на політичну владу.
4 Відмова від директивного планування економіки країни.
5 Офіційна заборона використання української мови в державних установах.
У яких твердженнях ідеться про Петра Шелеста?
1 Організатор і видавець нелегального журналу «Український вісник».
2 Став першим секретарем ЦК Компартії України за часів перебування Л. Брежнєва на посаді першого секретаря ЦК КПРС.
3 Сприяв українізації закладів освіти і засобів масової інформації в УРСР.
4 Розкритикований на політбюро ЦК КПРС за «недоліки в справі інтернаціонального виховання трудящих».
5 Засуджений за звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді».
Що було характерним для України в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х - початок 80-х рр.)?
1 Подолання відмінностей між умовами життя в селі та місті.
2 Істотне зменшення масштабів житлового будівництва.
3 Підвищення цін на ряд товарів та послуг, дефіцит товарів.
4 Раціональне розташування виробничих потужностей.
5 Низькі ціни на харчові продукти та квартплату.
Укажіть особливості економічного розвитку УРСР у 70-х - першій половині 80-х рр.
1 Істотне зменшення капіталовкладень у сільське господарство республіки.
2 Збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.
3 Активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.
4 Створення умов для експорту зернових унаслідок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.
5 Орієнтація важкої промисловості на першочергове обслуговування підприємств ВПК.
Укажіть особливості економічного розвитку УРСР у 70-х-першій половині 80-х рр.
1 Промисловість України була частиною єдиного загальносоюзного народногосподдрського комплексу.
2 Високі досягнення в сільському господарстві внаслідок реалізації програм механізації, хімізації та меліорації.
3 Упровадження нових технологій, зростання якості продукції важкого машинобудування, яка перевищувала світові стандарти.
4 Створення нових потужностей в атомній електроенергетиці для задоволення потреб сусідніх країн РЕВ.
5 Інтенсифікація використання трудових ресурсів, переорієнтація структури виробництва на високотехнологічні цикли.
Які з тверджень характеризують соціально-економічний розвиток УРСР наприкінці 60-х - на початку 80-х рр.?
1 Ефективне, раціональне використання людських ресурсів та інтелектуального потенціалу.
2 Хронічний дефіцит товарів повсякденного попиту на споживчому ринку.
3 Динаміка вікового складу змінювалася за лінією омолодження населення України.
4 Масова міграція населення з села в місто.
5 Подолано відставання від країн Заходу за рівнем споживання продовольчих та промислових товарів на душу населення.
6 Зближення оплати праці робітників та інженерно- технічних працівників.
Які з тверджень характеризують розвиток культури УРСР у другій половині 60-х - першій половині 70-х рр.?
1 Офіційна популяризація надбань історичної школи М. Грушевського.
2 Вихід на екрани художніх фільмів нового напрямку в українській кінематографії - «поетичного кіно».
3 Заохочення владою використання української мови в театральних виставах та кінофільмах.
4 Перетворення теми героїзму народу у війні та розбудови народного господарства на провідну в образотворчому мистецтві.
5 Критика владою творів українських письменників, створених за канонами соціалістичного реалізму.
У якому з тверджень ідеться про Володимира Івасюка?
Яке з тверджень стосуються Миколи Руденка?
Ім'я якого історичного діяча пропущено в уривку з джерела?
«13 лютого 1978 року указом Президії Верховної Ради СРСР був позбавлений громадянства. Він скликав прес-конференцію і сказав, що це найсумніший день у його житті: «Мене позбавили права померти на Батьківщині». Отоді він пішов у наступ! Влада гадала, що, випустивши совєтського дисидента, позбулася клопоту: незручно було втретє ув'язнювати всесвітньо відому людину. А він виявився ще й свідомим українцем. Та ж таки «Свобода»: «От ви були російським генералом...». - «Я ніколи не був російським генералом. Я був совєтським генералом, а родом я українець. І приїхав сюди представляти Українську Гельсінську групу».
Коли відбулися події, про які йдеться у фрагменті зі спогадів І. Жиленко?
«...У кінотеатрі «Україна» під час перегляду «Тіней забутих предків»... зібралося в кінозалі все, що було чесного на той час у Києві. Після перегляду Іван Дзюба вийшов на сцену, подякував групі і повідомив про арешти інтелігенції. Стус закликав не допустити 37-го року в Україні і запропонував на знак протесту - встати. Як це було страшно! Дрижаки пробігли спинами. Обивательська маса кинулась до «запасного виходу», як під час пожежі. Побіг перешепт, що кінотеатр оточено і будуть «брати» всіх. І все-таки більшість у залі - встала».
У якому році було створено організацію, про яку йдеться?
«УГГ ставить також своїм завданням знайомити громадян України з Декларацією прав людини ООН, домагатися від влади здійснення права на вільний обмін інформацією та ідеями, акредитування в Україні представників закордонної преси,-утворення незалежних пресових агентств, безпосереднього контакту України з ін. країнами... Заарештовано й засуджено (ст. 62 Кримінального кодексу УРСР - «антирадянська агітація та пропаганда») від 7 до 10 рр. ув'язнення і 5 рр. заслання членів-засновників УГГ: М. Руденка, О. Тихого, Л. Лук'яненка, М. Мариновича, М. Матусевича».
Яка з фотографій свідчить про події та явища доби «застою»?
Укажіть автора твору, про який ідеться в уривкові з листа творчої молоді Дніпропетровська у ЦК КПУ (1968 р.)?
«Спочатку обласні газети «Зоря» й «Прапор юності», марганецька міська газета виступили зі схвальними рецензіями на цей твір. А вже через місяць на одній із нарад, де були присутніми секретарі низових партійних організацій Дніпропетровщини, відповідальні працівники преси, секретар обкому КП України т. Ватченко затаврував ганьбою всі ці рецензії й дав команду пресі довести читачам, що «рабочий класс Днепропетровщини не принимает «Собора». Відразу ж газети області зарясніли, як май грушами, «мнениями рабочих о «Соборе»... Всіх, хто в будь-якій мірі й формі висловлював незгоду з кампанійщиною чи бодай випадково «взяв не ту ноту», якої вона вимагала, - всіх суворо карали. Недарма ж завідуючий ідеологічним відділом обкому т. Васильєв заявив на семінарі працівників області: «Роман «Собор» - это такой коловорот, вокруг которого группируется все идейно вредное, враждебное нашей действительности».
Назву якого твору пропущено в уривку з постанови ЦК КП України?
«Політична шкідливість, класово ворожа суть цієї «праці» полягає в тому, що в ній зводиться наклеп на ленінську національну політику КПРС, робиться спроба довести пригнічене становище України в складі СРСР і дискредитувати Союз РСР, як нову, вищу форму об'єднання суверенних союзних республік, послабити дружбу, розпалити недовір'я і ворожнечу між українським і російським народами, дезорієнтувати наш народ і світову громадськість про справжній стан культурного розвитку Радянської України. З цією метою Дзюба вдається до спотворення і перекручення положень ленінської національної політики та змісту творів класиків марксизму-ленінізму з національного питання, обгрунтовує свою «теоретичну» платформу, яка виражає погляди українського буржуазного націоналізму, повторює і намагається «аргументувати» основні твердження буржуазної та націоналістичної пропаганди... Вона широко використовується нашими ворогами в ідеологічній боротьби проти соціалізму і комунізму, а поширення її «самвидавом» сприяє посиленню впливу буржуазної і націоналістичної пропаганда».
Укажіть імена історичних діячів, що їх пропущено в уривку з доповідної В. Щербицького від 1973 р.?
«Інспіраторами націоналістичних проявів виступала... група українських націоналістів з числа інтелігенції - т. зв. «шістдесятники»: ____, Сверстюк, З. Франко, Шумук, і ін. - у м. Києві; ____, Осадчий, Гель, чоловік і жінка Калинці - у м. Львові; Строката - у м. Одесі й інші, що мали спільників у деяких інших містах республіки. Деякі з них раніше вже притягалися до відповідальності за антирадянську діяльність. Перераховані особи проводили активну націоналістичну обробку свого оточення, головним чином молоді, займалися виготовленням, поширенням у республіці й передачею за рубіж документів ворожого змісту. З метою згуртування однодумців налагодили випуск нелегального антирадянського журналу «Український вісник». В 1970 - 1972 р. виготовили шість номерів цього журналу, з яких п'ять - видані за кордоном».
1 Іван Дзюба
2 Павло Тичина
3 Володимир Сосюра
4 Іван Світличний
5 Борис Олійник
6 В'ячеслав Чорновіл
7 Василь Стус
8 Максим Рильський
Вкажіть поняття й терміни, які стосуються доби "застою".
Укажіть характерні риси демографічної та соціально-економічної ситуації за доби «застою».
Які з тверджень характеризують соціально-економічний розвиток України в період загострення кризи радянської системи (сер. 1960 - початок 1980-х рр.)
Вкажіть поняття і терміни, що стосуються історії України в період загострення кризи радянської системи (1965 - 1985 рр)
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома