Русь-Україна в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

…І зібралися [в городі] Любечі, щоб укласти мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест».

У джерелі йде мова про:

…І зібралися [в городі] Любечі, щоб укласти мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест».

Описана подія відбулася:

Прізвище Мономаха пов'язане з

Ініціатором якої з подій був Володимир Мономах

Володимир Мономах уславився боротьбою проти

Автором якого твору був Володимир Мономах

Оберіть причини роздробленності Русі-України

«І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг… 

У джерелі описано:

Перестали князі невірних воювати, Стали один одному казати: «Се моє, а се теж моє, брате!» Стали вони діла дрібні Вважати за великі, На себе самих підіймати чвари, — А невірні з усіх сторін находили, Землю Руську долали

У джерелі йдеться про:

«Бо любив він дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний в бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же УКРАЇНА багато потужила».

Описана подія відбулася:

«Бо любив він дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний в бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же УКРАЇНА багато потужила».

Так літописець описав:

Оберіть факти діяльності князя Ярослава Осмомисла

Був же він князь і мудрий, і красномовний, і богобійний, і поважний в усіх землях, і славен військами, — бо де була йому обидь, то сам він не ходив полками своїми, а посилав їх з воєводами. Він бо навів лад у землі своїй і милостиню щедру роздавав, прочан люблячи і жебраків годуючи. Чорноризький чин люблячи і честь їм воздаючи од могутності своєї, він в усьому сповняв закон божий, до церковників сам приходячи і дбаючи добре про них.

так у ждерелі описано діяльність князя:

Після смерті Галицького князя Ярослава Осмомисла, на його князівство став претендувати:

Першу школу для дівчат при Андріївському монастирі створено завдяки

Агапіт -- видатний

Однією з найдавніших ікон Русі є

У якому році створено цитований нижче твір?

«...І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат, один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!» ...«Хочу-бо, — сказав Ігор, — списа переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!..»

Правовий статус «отчини» як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках

У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся…»?

Яке удільне князівство у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва?

Видатним живописцем Русі-України був

Який із перерахованих творів є літературним ?

Жанри усної народної творчості

Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови:

«... Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх божий майте вище над усе...»?

Основною тенденціями політичного розвитку Русі-України наприкінці ХІ – у ХІІ ст. було: