Самостійна робота

складне

просте, ускладнене однорідними членами

просте, ускладнене звертанням

просте, ускаднене вставним словом

Мальви, волошки, ромашки - ці та інші квіти росли біля тину.

Земля, вода, повітря - все поснуло.

У наших лісах ростуть хвойні дерева: ялини, сосни, кедри, смереки.

Денис найбільше любить апельсини, яблука, груші.

Люблю я ,Києве, тебе в ранковий час.

Дідусю, а коли ти мене на полювання візьмеш?

Моя Полтаво, ти благословенна минулим і майбутнім у віках.

Додає наснаги нам любистковий подих землі.

звертанням

вставним словом

однорідними означеннями

однорідними підметами

мабуть, здається, можливо

вибачте, будь ласка

кажуть, по-моєму, як зазначають вчені

до речі, отже

на диво, на жаль, як навмисне

наприклад, нарешті

безумовно, певна річ

таким чином, нарешті

додаток

підмет

обставина

ніякої

Ще тримались по садках пізні сливи, як раптово пішов сніг.

Вільний і щасливий степ розлігся навкруги, розкинувся килимом.

Вітер з моря хвилі розгойдав.

Сонце лагідно гріло промінчиками, веселило душу.

Тут мене з дитинства пам'ятають і стрічають радо земляки.

У Черкасах пішов дощ, а над Львовом світило сонце.

Знов весна настане, квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла.

Я тихо спостерігаю, як білочка ховає горішки в дупло.

"А тепер берімося до діла", - весело запропонував Андрій.

Бджола каже:"Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана".

В. Сосюра писав:"Хто свою мову забуде, той серце забуде своє!"

Вовк у лося запитав:"Ти чому рогатий став?"

орфографія

пунктуація

систаксис

фонетика