Роман у віршах «Маруся Чурай» — твір
У романі «Маруся Чурай» Л. Костенко зображено події
У творі Л. Костенко «Маруся Чурай» порушено всі проблеми, ОКРІМ
Укажіть останній розділ роману «Маруся Чурай» Л. Костенко
Кого характеризують слова:
Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому. Від того кидавсь берега до того, Любив достаток і любив пісні. Це як скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані.
Стосунки Марусі й Грицька («Маруся Чурай») подібні до взаємин
Про кога мова?
Глуха до пісні, завжди щось спотворить. Все вишиває прошви подушок.
Ще як мовчить — нічого. Заговорить — гостренькі зуби — чисто ховрашок.
Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна. Хто з героїв роману сказав
Події в романі «Маруся Чурай» розгортаються в такій послідовності:
Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко: Які тоді були ми безтурботні! Який він був ласкавий і палкий! А вже в Полтаві набирали сотні. А вже Хмельницький зазивав полки. У цих рядках Маруся згадує
Кого характеризує Ліна Костенко рядками: Як я крізь землю там не провалився? Не збив кулак об стіни об оті?! І як я потім у шинку напився, на матір вперше крикнув у житті!
Даруйте... я... незвичка промовляти... Хотів сказати річ іще таку:
Марусю знаю ще із немовляти і Гриця знаю ще у сповитку...Та він же їй як рідний син і досі, у них і виріс там на спориші.
Вона ж свою дитину годувала та вже й сусідську бавила, чужу.
Бобренчиха ж тим часом воювала — за курку, за телицю, за межу.
Хто виступав на суді Марусі з такими словами?
"В нас на кутку його не люблять наші.
Шляхетний дуже і чолом не б'є.
Він, - каже, - гордий. З ним не звариш каші.
Він і мовчить, бо дума щось своє".
Про кого мова?
Хто за Богдана, хто – за короля.
А він – за тих, которії не проти.
Вся Україна полум'ям горить,
він і на цьому теж нагріє руки.
Так у романі характеризують..
"Вона ж співала, наче голосила,
на себе кари божої просила.
Співала так, як лиш вона уміла!
А потім враз - неначе заніміла". Так у романі сказано про...
"Ми з нею рідні. Ми з одного кореня.
Мабуть, один лелека нас приніс
Батьки у нас безстрашні й невпокорені
і матері посивілі від сліз", - так про себе й Марусю Чурай говорить
«Тобі дано і вірити й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі», — зізнається герой твору
«Неси мене, коню… коли б хоч не пізно…
Шляхи перекриті… і варта не спить…
Якщо я впаду — неврятована пісня,
задушена пісня в петлі захрипить!» –
з такими думками поспішає до гетьмана
Про Марусю Чурай (однойменний роман у віршах Ліни Костенко) йдеться в усіх рядках, ОКРІМ
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома