самостійна робота неп

А Парижі;

Б Берліні;

В Відні;

Г Празі.

А Робітників; .

Б селян;

В ремісників;

Г інтелігенції

А Нашестя сарани, масовий імпорт зернових;

Б високі ціни на хліб, завищені норми хлібозакупівлі;

В перерозподіл оброблюваної землі, масовий експорт хліба;

Г засуха та неврожай влітку 1921 року, політика «воєнного комунізму».

А Зупинити імміграцію та піднести громадську активність творчої інтелігенції;

Б перебудувати українську культуру на ідеологічних засадах марксизму та зміцнити

соціальне підґрунтя радянської влади;

В сформувати в українців національну самосвідомість і гарантувати територіальну

цілісність УСРР;

Г познайомити громадян СРСР з культурним доробком українських мит-

ців, щоб зміцнити в них почуття інтернаціоналізму («єдиної родини»).

А 1920 р.;

Б 1921 р.;

В 1922 р.;

Г 1923 р.

А Підвищення норм хлібозаготівель;

Б утворення колективних господарств — комун;

В розгортання збройного опору селянства більшовицькому режиму;

Г надання допомоги тим, хто потерпав від голоду, зокрема з боку

міжнародних організацій.

А Входження республік на рівних правах до нового державного об’єднання;

Б включення неросійських республік до складу РСФРР на правах автономії;

В створення союзу суверенних держав, що цілковито зберігають незалежність;

Г укладення республіками договору про військово-політичний союз.

А Упровадження доступного селянам кредиту й твердої валюти — червінців;

Б упровадження продуктової та засівної розверстки, заборона оренди землі та викорис-

тання найманої праці в сільському господарстві;

В дозвіл на вільну торгівлю сільськогосподарською продукцією на внутрішньому

та зовнішньому ринках;

Г упровадження квот на продаж промислової та сільськогосподарської продукції за кордон

і норм на забезпечення споживчими товарами міського населення.

А Михайла Грушевського та Миколи Хвильового;

Б Олександра Шумського та Миколи Скрипника;

В Лазаря Кагановича й Олександра Шумського;

Г Християна Раковського та Миколи Скрипника.

1 Продовольча та засівна розкладка.

2 Узаконення підприємницької діяльності.

3 Перехід великої промисловості в приватні руки.

4 Зрівняльний розподіл землі та споживчих продуктів.

5 Упровадження продподатку, відновлення грошових податків.

6 Відновлення грошово-фінансової системи та запровадження твердої валюти — червінця.

7 Широке застосування в господарстві позаекономічного примусу (відділи примусових

робіт і концтабори).

1 Терени, на яких мешкало українське населення, називали Підкарпатською Руссю.

2 Забезпечення громадянських свобод і толерантне ставлення до національних культур.

3 Рішення уряду Владислава Грабського про запровадження утраквістичних (двомовних)

шкіл.

4 Спроби комуністів розхитати ситуацію і розпочати другу хвилю світової революції.

5 Численні селянські виступи, найбільший — у Татарбунарах.

6 Ухвалення Видовданської конституції, що започаткувала монархічну форму правління.

7 Часткова децентралізація країни, запровадження земельних управлінь.

А Зовнішньополітична ізоляція;

Б політика «воєнного комунізму»;

В розкол у лавах більшовиків, формування кількох «ухилів»;

Г діяльність опозиційних політичних партій, зокрема українських націонал-комуністів.

А Входження республік на рівних правах до нового державного об’єднання;

Б включення неросійських республік до складу РСФРР на правах автономії;

В створення союзу суверенних держав, що цілковито зберігають незалежність;

Г укладення республіками договору про створення військово-політичного

союзу.

А «Плуг»;

Б «Гарт»;

В «Молода муза»;

Г Вільна академія

пролетарської літератури.

1 Широкий повстанський (переважно селянський) антибільшовицький рух, що в 1920–

1921 рр. охопив значну частину України.

2 До кінця 1920-х рр. можливість для майже всіх дітей-українців відвідувати школи

з українською мовою навчання, а для дорослих — навчитися грамоти на курсах

лікнепу.

3 Швидкий розвиток нових галузей промисловості — автомобільної, авіаційної, хімічної,

радіотехнічної; утвердження вільного ринку.

4 Центром наукових досліджень стала Всеукраїнська академія наук, у 1922–1928 рр.

її очолював ботанік Володимир Липський.