Самостійна робота. Вигук

Тішся, дитино, поки ще маленька.

От сонечко вже за синю гору запало, от уже й вечір.

Жук - дж-дж-дж - розправив крильця і полетів...

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Ах, скільки радості, коли ти любиш життя!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

Боже, як багато у світі краси!

Гу-у-у! - диким звіром вило надворі.

їй / богу, ого / го, ку / ку

ха / ха / ха, го / ді, му / у / у

тьох / тьох, кахи / кахи, а / гов

ох / хо / хо, а / ну, до / побачення

ой-ой-ой, їйбо, дзень-дзень

ціп-ціп-ціп, ш-ш-ш-ш, їй право

у-у-у, будь-ласка, на добраніч

тук-тук-тук, на здоров'я, кар-кар

До побачення, ласкава весно!

"Трінь-трінь, трінь-трінь!" - почулося в цей час у садку.

Надривно, тривожно зазвучала трембіта: турурурууу.

"Чап-чап-чап-чап!" - пливе здалека по тихій річці...

Ой сину любий, відпочинь!

Ой дощ почався...

О земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді.

О рідне слово, хто без тебе я?