Семестрова контрольна робота (ІІ семестр)

А проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний

Б совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний

В шіс..надцять, очис..ний, доблес..ний

Г учас..ник, зап’яс..ний, швидкіс…ний

 Д хвас..ливий, улес..ливий, щас..ливий

А Здолати втому допоможе контрастний душ.

Б Заповідники сприяють охороні рідкісної флори.

В Відбулася позачергова сесія областної ради.

Г Через замети ми безвиїзно просиділи в селі.

Д Ви можете під’єднати швидкісний Інтернет.

А Він йде до своєї мети.

Б Олена живе в Львові.

В У Японії X—XIX століть представниками військового стану були самураї.

Г В Європі підтримують незалежність України.

Д Квітли вишні і одцвітали.

А ...речний

 Б ...ýдзик 

В ...ава

Г ...едзь

Д ...ніздо

 Е а...рус

А ранок, ракурс, радість, розум

Б обличчя, облік, опера, округ

В мереживо, місяць, морква, молодь

Г палітра, праска, проба, програма

Д тарілка, талант, телефон, тривога

А дзенькіт, ім’я, людськість, осінь

 Б ллється, співають, мільйон, серце

В любов, радість, добро, надія

Г свято, гріють, утіха, влітку

Д пісня, алея, стрічка, тінь

А юний, нюанс, браконьєр, єнот

Б зграя, різьбяр, черв’як, мільярд

В ялина, бюджет, п’ять, боснієць

Г кар’єра, ювілей, сузір’я, пюре

Д зв’язок, ярлик, маєток, в’юнець

А [б]

Б [т/]

В [с/]

 Г [й]

Д [ц/]

А тьохкає, щемить, гривня, заява

Б щемління, пісня, місяць, любов

В зілля, дзеркало, з’єднати, нюанс

Г щедрість, пам’ять, ячмінь, людина

Д бджола, послання, дев’ять, рядок

А листопад

Б навчання

В успіх

Г досхочу

Д бадьоритися

А Лук’ян, Рогніда, Станіслав

Б Остап, Маргарита, Емма

 В Ілля, Юлія, Лідія

Г Квітослава, Каміла, Віра

Д Людвіг, Овідій, Сергій

А ящірка, юстиція, щонайщасливіше

Б ялиця, об’єднати, пощастило

В зникають, щастить, писарчук

Г походжають, переймаються, змагання

Д беззаконня, гілляччя, бадьорість

А Був на Січі старий козак, він дивував своєю сміливістю.

Б 24 серпня відбудеться свято на честь Козака Мамая.

В Тут козацтво виростало, слави, волі добувало.

Г Козаки цінували не тільки силу, вони поціновували й жарти.

А яке має одну граматичну основу.

Б до складу якого входять однорідні члени речення, звертання, вставні слова.

В до складу якого входять другорядні члени речення.

 Г яке складається з двох або кількох простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу.

А А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.

Б Земле рідна, я так люблю тебе!

В Сонце вже давно зайшло за обрій, і не чутно співу пташок.

Г Там, кажуть, з гір усю країну видно.

А Пахнуть сонцем дині спілі, хмелем б’ють меди скажені.

Б Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани.

В Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.

Г Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

А По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

Б Мов прокинувся, дивлюся: село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло.

В Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть...

Г А матері на нас дивились та говорили, що колись одружимо їх. 

А Трохим крізь сон почув, як двері від повітки скрипнули, і одразу розплющив очі.

 Б Гривко, що лежав поруч з ним, зірвався й загарчав.

В Він казав, що визволення наше недалеке.

Г Я тобі, Ібрагіме, кажу, відзивався якийсь татарський голос, що з нього нічого не вийде.

А Гнівно він гукнув із трону Гей ледачі сльозівці, хто впіймає Лоскотона, буде муж моїй дочці.

Б Хто із вас додому хоче? каже власник бороди.

В Хто такі? спитав похмуро найстаріший мацапура.

Г Смерть, погибель наша прийшла загомоніли всі дерева.

А Лесик скаржився Хлоп'ята, страх як тяжко жить мені.

Б А Володя скиглить Тато змусив квіти поливать.

В І зітхає вся четвірка Як нам тяжко, як нам гірко!

Г Поможу я вам охоче каже власник бороди.

А Обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами: "Бідна моя Україно, стоптана ляхами!"

Б "Що болить?" мене питали.

В "Ну що ж ви, снігу давайте!" - гукнув у небо розлючений мороз.

Г "Побіжу, - думаю, - в машину, та рачки попід тютюнами".

А особливий різновид чужого мовлення.

Б точно відтворений чужий вислів із збереженням його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей.

В дослівно відтворена розмова двох або кількох осіб.

Г чуже мовлення, уведене автором розповіді в текст.

А — От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! — жалібно озивається він.

Б — Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

— Знаю, знаю — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! жалібно озивається він.

В — От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Давай—давай!

— Діду — ще жалібніше повторює мій друг — ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

Г От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

Діду! — жалібно озивається він.

Давай—давай!

Діду, — ще жалібніше повторює мій друг, — ви одійдіть за хату, ми виліземо.

А слова одного з учасників діалогу.

Б слова, які вказують, кому належить пряма мова.

В пряма мова.

Г слова кожного із співрозмовників (у діалозі)