Г. Тютюнник "Три зозулі з поклоном"

«Зав'язь»

«Деревій»

«Вир»

«Климко»

«Климко»

«Зав'язь»

«Три зозулі з поклоном»

«Оддавали Катрю»

своїх героїв автор не ідеалізує

мовний стиль відзначається багатством лексики, синонімів

автор байдужий до зображуваного

автор намагається не робити висновків, не вирішувати проблем

зради собі

страждання

батьків і дітей

самотності

«Зав'язь»

«Оддавали Катрю»

«Три зозулі з поклоном»

«У Кравчини обідають»

Марфа Яркова, Софія, Михайло, Карпо — герої новели

«Зав'язь»

«Вогник далеко в степу»

«Три зозулі з поклоном»

«Цвітові яблуні»

любові Всевишній

кононівським полям

Якову де Бальмену

Марфа Яркова

Софія

мати

Наталка Сірко

теплий привіт 

забудь, покинь, відпусти

 спогад про вечори, коли разом співали

освідчення в коханні

Михайло Тютюнник

Григорій Тютюнник

Василь Симоненко

Іван Драч

у розповіді Марфи

у присвяті

у міркуваннях оповідача

в "Останньому листі від тата" 

Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Михайло сумує за улюбленою справою 

Михайло сумує за улюбленою справою — хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів

хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа і Карпо ходять у гості до

сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою — Марфа просить потримати листа 

хлопець-студент приїжджає до рідного села — Марфа просить потримати листа — Марфа і Карпо ходять у гості до сусідів — Михайло сумує за улюбленою справою 

ув’язненої жінки 

зрадженого чоловіка  

жінки, закоханої в одруженого чоловіка 

студента-сироти 

новела

повість

оповідання

казка

складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання

суперництво жінок у коханні до Михайла

зображення соціальних проблем тоталітарного режиму СРСР і його репресій

емансипація жінок

студент, Софія, Михайло, дядько Левко, Марфа Яркова, Карпо

студент, Софія, Михайло, Марфа Яркова, Карпо

студент, Софія, Михайло, дядько Лев, Марфа Яркова, Карпо

студент, Софія, Михайло, Марфа Яркова, Левко

Ні

Так, він кохав її впотай від Софії

Михайло нікого по-справжньому не кохав

він любив тільки себе

виїхав до Канади на заробітки

у Сибірі

у Австрії

у сусідньому селі

ні

знала і хотіла помститися за це

знала, проте дуже м`яко реагувала на це

знала, але ніяк не реагувала

тому що це символічна ознака твору

тому що він хотів, щоб його твір пройшов жорстку цензуру і був надрукований

автор зазначив причину

тому що це і так зрозуміло

він мав лише одне око

він кульгав

він був однорукий

він був одноногий

Так

Ні

Важко сказати

передати палкий привіт

побажати удачі

попросити людину перестати кохати, дати спокій, забути

відправити "під три чорти"

вона просто вгадувала час прибуття

вона дуже кохала Михайла і мала з ним телепатичний зв`язок

вона мала знайомих на пошті, які повідомляли їй про прибуття листа

вони завчасно домовилися, коли будуть листи

так, це образ кохання Михайла й Софії

так, це образ кохання Михайла й Марфи

у творі немає такого образу

школяр

учень заводського училища

листоноша

студент

юнак студент

Карпо

листоноша

дядько Левко

з вітчимом письменника

з його дідом

з дядьком

з батьком

поведінки дядька Лева

репліки сина про іспити

стосунків Марфи й Карпа Яркових

скупих відомостей про Сибір

розповідь матері

діалог із Марфою

придбання костюма

ставлення до любовної історії

розповіді Софії

його останньому листі

ставленні до нього Морфи

авторських відступах

розповідь матері

пісня сліпого бандуриста

історія життя сільського листоноші

знайдений лист від батька

зображення складності людських стосунків

доля людини залежить від суспільства, його законів

возвеличення маленької людини

возвеличення любові як високої християнської цінності, яка очищає душу людини

наявність діалогів

епіграфа

листа як форми оповіді

розповіді від першої особи

не вважала це серйозним

не любила свого чоловіка

пишалася, що її чоловік такий гарний

розуміла її страждання, бо й сама страждала

купив за гроші, які надіслала мати

розвантажив з хлопцями три вагони цегли

улаштувався на роботу

два роки заощаджував гроші

у Марфи

у Софії

у Михайла

у Левка

“Обнімаю тебе й несу на руках колиску із сином, доки й житиму”

““Тоді б не було тебе…” – шумить велика, татова сосна”

“Серце у всіх людей неоднакове”

“Навіщо ж людину мучити, як вона і так мучиться”

складність людських стосунків, виражена через історію нерозділеного кохання

возвеличення любові як високої християнської цінності

зображення трагедії власної родини

любов вивищує людину над буденністю

 сюжет народної балади

твір Тараса Шевченка

епізод із життя батьків автора

 народний переказ

оповідання

новела

повість

нарис

ялину

калину

осику

сосну

кульмінація на початку твору

наявність обрамлення (розпитування сина матері) і трьох частин

переплетіння голосів Соні, Михайла та їхнього сина

повторюваний образ «татової сосни»

«Летить галка через балку»

"Ой летіла стріла"

«Ой летіла зозулечка понад гори й сіла»

«Летіла зозуля через мою хату»

три роки ув’язнення в таборах Сибіру

любовний трикутник — три долі головних героїв

щастя, заспокоєння, душевну рівновагу

плинність життя й кохання

безвідповідальність, нещирість

самотність

привітання: забудь, покинь, залиш мене, відпусти— і три долі героїв любовного трикутника

непостійність

Трагедія братовбивства, що сталася в селянській родині Федорчуків.

Зображення складності людських стосунків через історію нещасливого кохання (любовний трикутник Михайло – Софія – Марфа).

 Зображення поневірянь дитини у часи фашистської окупації України.

Зображання нелегкого повоєнного життя підлітків зі своїми радостями і горестями.

Марфа

Карпо

Софія

Федір

Маркі Ярковій

Дружині Михайла - Софії

Левку

Оповідачу

Марфа Яркова – дівчина, що закохалася в Михайла

Карпо – чоловік Марфи

Дядько Левко – поштар

Оповідач – дідусь

наявність обрамлення (розпитування матері сином) і трьох частин;

психологічна інтерпретація душевного конфлікту між дорослим сином і матір’ю

зміщення часових площин (хронологічну послідовність подій порушено)

кожний фрагмент має свого головного героя, але в центрі – образ Марфи

карбованця

хустину

листа

ікону

Марфу

Софію

сина

життєву долю

Софії

Марфи

Марусі

Катерини

Софію

Килину

Катерину

Марфу

5 років

7 років

14 років

20 років

30 років

не суди мене гірко

Марфина душа нещасна

серце болить

Сибір неісходиму

як звичайне почуття

як кару небесну

найвище людське благо

 як страждання, що заслуговує лише на співчуття

вона сама це бачила

 доповідали сусіди

про це розказував Левко-листоноша

про це говорила сама Марфа

1965

1966

1970

1890