Складне речення.

речення з кількома підметами та присудками

речення з кількома граматичними основами

речення з кількома словосполученнями

речення з кількома закінченими думками

кількістю ком

кількістю слів

кількістю граматичних основ

кількістю підметів чи присудків

Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони вкрилися пахучою парою.

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу.

Ось уперіщив дощ і зашумів над полями, над пасікою.

Квітки барвисті приносять хвилини щастя, тепла і радості.

чайки на траві, на тарелях латать

на зеленій траві, білі свічі

чайки сидять, свічі горять

свічі горять

Ніжин кричав, небо обтрушувало

кричали над Ніжином, сад обтрушувало

небо й зорі, сичі й Ніжин

кричали сичі, небо обтрушувало

у складному реченні має бути одна граматична основа

у складному реченні завжди є тільки дві частини

частини складного речення завжди поєднує сполучник

між частинами складного речення потрібно ставити кому

Учені виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід.

Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.

Із-за тину привітно виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.

Пройшли перші травневі дощі і розгорнулося, листя київських каштанів.

Прийшла весна, шумить Десна та хвилі розганяє.

Ось налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена.

У бур’янах блукає літо, картопля квола там росте.

Їй шелестить щось яблуня крислата, на вітрі ясен за двором шумить.

Оркестр дощу над Моршином замовк і ноти листям сохнуть на березі.

Прилинув вітер і в нічній хатині нам про весняну волю заспівав.

Тимко взяв косу й хотів шаркнути нею по траві.

Роса блищить і аж палає в променях ранкового сонечка.

Вільний і щасливий степ розлігся довкруг, а високо в небі літає

самотній шуліка.

Струмок дзюрчить, і роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Вітер з моря море розгойдав, хвилями здійнялися простори.

Біля саду росте велика липа, яка стала домівкою для лелек.

Вiтер дмухнув трохи збоку, потiм ухопив судно, та знiс трохи набiк.

 Дiвчина вийшла з хати, й повiльно пiшла до криницi.

  Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо.

 Далеко на обрії заясніла червона смужка неба, і почала поволі ширшати.

 … i починав накрапати дощ.

  … i пригинав до землi дерева.

  … i здiймав на дорозi куряву.

 ... і стягував над містом темні грозові хмари.