Складне речення

Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони вкрилися пахучою парою.

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу.

 Знов весна настане, і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла.

Ось уперіщив дощ і зашумів над полями, над пасікою.

чайки на траві, на тарелях латать

горять на тарелях

 на зеленій траві, білі свічі

чайки сидять, свічі горять

 Прийшла весна, шумить Десна та хвилі розганяє.

 Наталчин дідусь Гордій змайстрував човен і частенько влітку катав на ньому онуку.

Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги.

Ось налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена.

У бур’янах блукає літо, картопля квола там росте.

Їй шелестить щось яблуня крислата, на вітрі ясен за двором шумить.

Ніжин кричав, небо обтрушувало

небо й зорі, сичі й Ніжин

 кричали над Ніжином, сад обтрушувало

кричали сичі, небо обтрушувало

 Тимко взяв косу й хотів шаркнути нею по траві.

Оркестр дощу над Моршином замовк і ноти листям сохнуть на березі.

Роса блищить і аж палає в променях ранкового сонечка.

Прилинув вітер і в нічній хатині нам про весняну волю заспівав.

Біля саду росте велика липа, на якій змостили собі гніздо лелеки.

Струмок дзюрчить, і роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Вітер море розгойдав, хвилями здійнялися простори.

Вільний і щасливий степ розлігся довкруг, а високо в небі літає

самотній шуліка.

 Із-за тину привітно виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.

Пройшли перші травневі дощі і розгорнулося, листя київських каштанів.

Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.

Учені виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід.

 просте

складне із безсполучниковим зв'язком

 з однорідними членами

складне із сполучниковим зв'язком

просте

складне із сполучниковим зв'язком

 складне із безсполучниковим зв'язком

з однорідними членами

Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу.

 У лісі сльозяться крихітні струмки, перестрибують через камінці, залишають на траві прозорі сльозинки.

З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

одна

дві

три

чотири

Настане літо жовтий цвіт укриє липу до вершини.

 Дівчина біжить бо хлопець її шукає

 Туман над лугом колихався кричали у гаю сичі

 Весна ледачого не любить і не жаліє вона голубить проворного та завзятого.