Складне речення. Повторення

Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі.

Вечорами ховалася Марія від людей і розливала безліч дівочих сліз.

І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава, а полин стає каламутно-сірий

На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

розкидаючи рожеві плями по піску.

і тепло разом із собою забрало.

і на дворі починало вже темніти

коли я повертався додому.

Під стріху вигнався соняшник і кручені паничі по ньому в'ються.

Ураз струснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Кам'яні баби стоявши на курганах сліпо дивились у далечінь і ще високо в небі шугали орли шукаючи нової поживи.

Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій.

Тільки коники самотні плакали та пташки цвірінькали в траві.

І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

Закінчилися жнива і хмари розійшлися

Тепло було і вишні цвіли рясно.

Заснули доли і полонина і тиша спить.

Захочеш пити підеш до струмка

Він знав що натовп не любить жартувати.

В церквах горить Христовим ладан і куриться молитви дим.

І так мені хочеться когось зустріти, розказати, що я вже не якийсь там пастушок, а жнець.

Лаврін не мав сили вдарити так, щоб кров шугонула в пальці.

Наче зором прагнеш проникнути в глиб тієї загадки, знову побачити те, що привиділося цієї ночі.

Немає такого дерева, що живе вічно.

Нещасна нація, що не вміє цінувати свої таланти.

Пташка виспівує та щебече , що скоро весна прийде.

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Угорі почало світлішати місяць зійшов.

Як зараз бачу ген горить мій степ.

Не козак вклонявся королеві король схиляв голову перед козаком! 

пролунав дзвоник на урок.

усе навколо принишкло.

навколо запанувала дзвінка тиша.

спільну частку мають

 мають спільний член речення.

 мають спільне підрядне речення

 спонукальні речення

тире

кома

крапка з комою

 двокрапка

Згадується кому-небудь, що в давнину козак, ідучи в похід обіцяв дівчині привезти стільки шовків та стрічок, щоб, як розпустити, вистачило їх від шпиля собору до самої землі... 

Я дивився й слухав цю осінню картину, що мала заворожуючий зоровий та звуковий ряд і поволі ступав схилом яру.

Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось, щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах.

Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

 1

2

3

4

5

...різко загальмувала й спинилася.

  ... гуркіт луною покотився навколо.

... здіймаючи за собою куряву.

  ... розмальованого барвами літа.

 1 - Г, 2 - А, 3 - В, 4 - Д

  1 - Д, 2 - Г, 3 - А, 4 - Б

  1 - В, 2 - А, 3 - Д, 4 - Б

  1 - Д, 2 - Г, 3 - В, 4 - Б

1 - Д, 2 - В, 3 - А, 4 - Б

двокрапки

тире

коми

двокрапка

тире

кома

нічого

 Безсполучниковий зв'язок

Підрядний зв'язок

 Безсполучниковий і сполучниковий

Підрядний і сурядний зв'язок

Сполучниковий зв'язок

 Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя лагіднішими стали.

Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника

Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла не хмара, а кінь із вершником, що тримає перед собою голубого списа.

Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи.

 А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.

Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить. (О. Гончар)

За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий. (Гр. Тютюнник)

Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина.